Точно. Забула вам розповісти, що ж взагалі сталося.
Десять годин тому
Ми під’їхали на доволі новенькому автомобілі Ендрю до будинку, де проходила вечірка. Я думала, що журналістів буде не оминути, адже це була перша настільки грандіозна подія, пов’язана з книгою, за дуже довгий час. Але все пройшло доволі гладко й ми потрапили до середини.
Охорона при вході навіть й слова нам не сказала, а просто мовчки розступилася, пропускаючи до будинку. Це було дивно, проте я вчасно пригадала, що все місто тепер гуде про мене й мої невдалі фотографії знаходяться мало не у кожному журналі.
Я боязко ступила до будинку, де якийсь популярний гурт прямо аж ревів свою пісню. Ендрю підхопив мене під руку й допоміг зібратися. Як-не-як, а вечірка була присвячена моїй найкращій подрузі та я тут була доволі важливою персоною. Звісно, хотілося б, щоб мене запрошували за якісь особливі досягнення, а не тому, що я родичка, знайома або щось тому подібне. Проте поки що цього було не змінити і я мала змиритися зі своїм становищем.
Роззирнувшись по боках, помітила Кейт у товаристві якихось людей. Вони захоплено слухали розповідь подруги і я не втрималася та підійшла ближче.
- Я вже почала писати продовження до книги «У пошуках правди». Там буде більш детально розкрите минуле й майбутнє життя Елли та Петра, але основна мова зосередиться на нових героях. Поки що не розкриватиму їх особистостей і залишу це в таємниці.
- А чому ви обрали місцем подій саме Україну?- запитала жіночка у довгій зеленій сукні та з ідеально укладеним волоссям.
- Це батьківщина моїх дідуся та бабусі. Вони обожнювали жити там і постійно розповідали про тамтешній колорит. Нещодавно сама поїхала туди й не змогла втримати свого захоплення. Любов до цієї країни вилилася на папері,- говорила Кейт, а її очі немов сяяли. Видно було, що вона говорить щиру правду.
- А чому саме детектив? Чому ви зорієнтувалися найбільше саме на цьому жанрі?- запитав чоловік, приблизно тридцяти років, у чорному костюмі, який різко контрастував з яскравим одягом присутніх.
- Через бабусю з дідусем. Вони постійно розповідали мені різні захоплюючі історії, які самі ж і вигадували. Дуже часто це були детективи, але події були більш дитячими,- усміхнулася Кейт, а потім побачила мене. Вона м’яко відсторонилася від співрозмовників і відійшла в сторону.
- Вітаю з презентацією,- посміхнулася я й обійняла подругу.- Нарешті це тобі вдалося.
- Дякую,- подивилася вона на мене, а її обличчя було сповненим щастя.
- Можете дати мені ваш автограф,- раптом підійшла до нас якась жінка. Я посміхнулася і відійшла від Кейт. Даючи змогу їй насолодитися своє славою.
Але уявіть моє здивування, коли за хвилину до мене підійшла та сама жінка, у сірому костюмі й знову попросила автограф.
#9584 в Любовні романи
#2314 в Короткий любовний роман
випадкове знайомство, університет, популярна дівчина і звичайний хлопець
Відредаговано: 03.10.2021