Цей чоловік запросив мене на зйомки одного невідомого серіалу, а потім став моїм агентом.
Головна роль у першій же кінострічці, в якій знімався, принесла мені одразу три престижні нагороди, визнання та чималенькі статки. Мене почали запрошувати всюди і я радо погоджувався, але не забув також і про батьків.
Вони не хотіли відмовлятися від своєї ферми та переїжджати до великого міста, тому я допомагав їм матеріально та як тільки міг, навідувався в рідну місцевість.
Якось мені пощастило й найвідоміший режисер країни запросив мене до себе на вечірку. Я не любив такі пишні заходи, але не зміг не погодитися, адже він хотів запропонувати роль у новому проекті.
- А зараз прошу вітати нову зірку рок-музики – Фрідріха Гольца на прізвисько Звір,- раптом пролунало на весь зал, коли я вже переговорив з режисером і збирався їхати додому.
Я підсвідомо відчув, що збіг імен не випадковий та підійшов до невеличкого підвищення, неподалік імпровізованої сцени. Це був саме той Фрідріх, якого я і шукав – мій брат. Наші погляди на мить перетнулися.
Радість від того, що нарешті знайшов його, затьмарювало те, що він вже давно міг повідомити нас, що з ним все добре, але не зробив цього.
Ми ще довго сперечалися, сварилися, але я не зміг довго тримати гнів й пробачив Фрідріху. Він навідався до батьків, життя налагодилося.
Певним чином я навіть був вдячним брату за те, що так вчинив, адже тепер у мене була висока мета, якій я хотів присвятити своє життя. Ще тоді вирішив, що віддаватиму більшу частину грошей на благодійність. Тільки не всім підряд, а саме допомагатиму таким маленьким фермерствам, яке й було у нас.
З кожним роком мені давали все більше і більше ролей. Але перспективи у Німеччині були не такі великі, як в Америці. Тому я переїхав туди.
Приблизно у тисячу дев’ятсот дев’яносто дев’ятому році, про мене заговорили по всій країні. Ролі сипалися з усіх усюд. Я навіть створив свою власну організацію по допомозі фермерським господарствам. Так якось приїхав до одного з них, щоб перевірити, чи все працює.
Там я зустрів найпрекраснішу дівчину на світі. Її усмішка заворожувала, а очі сяяли добротою та ніжністю. Ми почали таємно зустрічатися. Я повідомив менеджеру, що у мене є дівчина, але він сказав продовжувати тримати її в секреті, щоб не зіпсувати собі імідж холостяка.
Так тривало довгі три роки. Але кожна наша зустріч була неймовірною. Незабаром ми дізналися, що в нас буде дитина. Щастя переповнювало, незважаючи на те, що ми боялися, що щось зробимо не так.
Минуло дев’ять місяців і з’явилася на світ малесенька дівчинка з чорнявим, як у мами волоссям. Але Меріем не вижила.
Я не тямив себе від горя, винив у цьому всіх підряд, навіть до доньки, яку віддав на догляд няньці, не навідував. Ніхто не знав про малесеньку дівчинку й цим скористався мій менеджер. Він підмовив мене віддати тебе гарній сім’ї.
Я погодився лише зробити це за тих умов, що постійно зможу спостерігати за тобою, хоча б здалека й отримувати фотографії кожного місяця. Також вся сім’я повинна була змінити своє прізвище на Штільмцблаун, як і у моїх батьків (я змушений був змінити своє на Рід, бо фанати не могли вимовити справжнього).
***************************************************************************************************************************
Софія
***************************************************************************************************************************
- Ось така була історія,- журливо зітхнув тато.- Вже через кілька днів захотів тебе повернути, але побачив, якою стала щасливою ця пара й не зміг, подумав, що там тобі буде краще.
#9604 в Любовні романи
#2320 в Короткий любовний роман
випадкове знайомство, університет, популярна дівчина і звичайний хлопець
Відредаговано: 03.10.2021