Розділ 32

     Виходили ми з університету в доволі піднесеному настрої. Брі майже завершила наносити контури майбутньої картини. На ній будуть зображені чарівні гірські краєвиди. Правда, на чорно-білому малюнку складно було щось розгледіти взагалі.

     А моя картина під назвою «Щирі почуття», ще після першої ж пари перейшла стадію нанесення контурів. Ох уже й довелося нам з міс Кінслі помучитися, щоб роздобути фарбу. Здавалося б, навчаємося в найкращому університеті країни, а фарбу мали закупити лише не наступний тиждень.

     Але, незважаючи на всі наші старання, пошуки виявилися марними. Тому для наступних пар, мені виділили порожнє полотно й сказали, що працюватиму одразу ж над двома картинами. Це звісно велика честь, що міс Кінслі вважала, наче я впораюся, але, як і раніше, ідей для картини не було.

     Тому повернулася до улюбленого способу малювання, щиро сподіваючись, що цього разу не зображу нас з Крісом, як ми бавимося з дітьми. А це, до речі, було цілком можливо.

     Проте доля дещо змилостивилася наді мною й під кінець останньої пари, я змогла домалювати останній штрих до своєї картини. Мабуть, вас не здивує те, що на ній було зображено. Але вся група так і ахнула й навперебій почала хвалити мій талант.

     Я зобразила Кріса, на тій лавці біля лікарні, тільки дещо в приближеному варіанті. На його обличчі читався такий сум і туга, що це викликало сльози навіть у найсуворішої викладачки університету – міс Кінслі. Але водночас Кріс виглядав тут таким прекрасним, що я прямо зараз готова була вирушати до тата Амелії, щоб його знайти.

-   Кріс?- раптом підійшла поглянути на картину Белла.

-    Т-так. Звідки ти його знаєш?- моєму здивуванню не було меж.

-    Він мій колишній……

-    ЩО?!- вигукнула Брі й остаточно привернула увагу до нас. Навіть міс Кінслі стало цікаво, а це на неї геть не схоже.

-    Він мій колишній охоронець. За нами був ув’язався якось один скажений фанат, погрожував. Тоді нам наш дворецький порекомендував Кріса. І мушу вам зауважити, роботу він виконав просто бездоганно. Про фаната ми більше навіть і не чули, лише нещодавно з’ясувалося, що весь цей час він сидів у в’язниці, а буквально нещодавно вийшов звідти,- пояснила Белла і зверхньо сказала.- А ви думали я зустрічатимуся з таким простачком?

-    Він не…- хотіла вже було захищати Кріса, але мене відволікла Амелія.

-    Ви зможете сьогодні до нас прийти. Здається, тато в гарному настрої. От і дізнаєтеся все, що вас цікавить,- посміхнулася вона.