Розділ 29

     Я поволі підняла голову й побачила перед собою фарбовану білявку, з красивими локонами та штучною засмагою. Косметики на її обличчі зараз було більше, ніж я використала за все своє життя. Ну, а жоден предмет її гардеробу явно не був простеньким, оскільки на дівчині були одягнені лише брендові речі.

-    Дякую,- кивнула я дівчині, вирішивши просто проігнорувати кпин у бік подруги. Як-не-як, а сваритися в майже перший день тут, не хотілося.

-    Мене звати Белла. Ну, взагалі Арабелла, але мені більше подобається скорочене ім’я. А тебе Софія?

-    Угу,- пробурмотіла я, бажаючи, щоб вона якомога швидше повернулася на своє місце. Але Белла і близько не хотіла відходити від мене.

-    Приємно познайомитися,- посміхнулася вона та подала руку, щоб її потиснути. Не знаю, чи я така старомодна й не знаю нових порядків, чи вона, але, здається, так уже ніхто не робить, особливо дівчата.

-    Мені також,- скривилася у подобі посмішки та потиснула руку, звернувши увагу на довжелезні кігті, бо назвати їх нігтями, навіть подумки, не змогла б.

-    Сподобався манікюр?- звернула увагу на мій погляд, нова знайома.

-    Так, дуже,- миттю закивала я, не бажаючи ображати Беллу.- Оригінальний дизайн.

-    Знаю,- самовдоволено посміхнулася та.- Сама придумала.

-    Арабелло, може вже нарешті підеш?- врешті відірвалася від телефону Брі й загрозливо підхопилася зі свого місця.

-    О, Цербер нарешті повернувся до нас,- вигукнула вона на всю аудиторію і її заполонив нещирий сміх одногрупників, які не хотіли втрачати прихильність до них Белли.

-    Закрий свою злісну пащеку,- не витримав хтось зовсім поруч та попередив мене. Хотілося миттю поставити на місце Беллу, але це вже зробила наша стара знайома.

     Чесно кажучи, думала, що вона звичайнісінька сіра мишка, але характер у неї явно не з простих. Після її слів, навіть Белла, яка створила не найкраще перше враження про себе, тихенько повернулася на місце. Можливо, вона хотіла створити ілюзію слабачки, щоб на неї взагалі не звертали увагу?

     Мушу зауважити, що якщо це так, то вона досягнула своєї мети. Але тепер до неї явно не буде такого ставлення, як раніше. А ще вона нагадала мені про те, що саме Кріс якось привів її до нас і він попросив викладачку, щоб та прийняла Амелію до нашої групи.

     Отже, вони точно повинні бути знайомими. І за її допомогою, я дізнаюся, де Кріс.