Розділ 12

-    А ось і наш блок,- штовхнула якісь облізлі двері Кейт.- Мабуть, коли виходитимеш або захочеш зайти, то клич краще нас. Двері ледве рухаються, тому доводиться відкривати їх саме так.

-    Не найкраще знайомство з кімнатою, чи не так?- посміхнулася Брі, коли побачила, що ми нарешті заходимо.- До ідеалу далеко, але жити наче можна.

-    Кімната не з найкращих,- скривилася я у подобі посмішки, коли побачила напіврозвалені меблі, іржавий холодильник та старе вікно в рамі якого були дірки.

-    Як ти взагалі погодилася жити тут?- здивовано запитала у Брі, побачивши ще й дірки у підлозі.

-    Ооо. Це довга історія,- розсміялася Кейт.

     За кілька хвилин ми вже всі дружно реготали. А я навіть забула, скільки всього поганого сталося за день і просто насолоджувалася часом з найкращими подругами.

     От якби ще Леслі була з нами… Але вона зараз проходить спеціальну підготовку в поліцейській академії та має надто мало часу, щоб бачитися з друзями.

-    То яке ліжко обереш?- запитала Кейт, ходячи по кімнаті.- З ногою тобі, звісно, буде не надто зручно дертися на гору, тому можеш поки, на декілька днів, примоститися знизу. А якщо захочеш, то потім поміняєшся з Брі місцями.

-    Та, думаю, знизу й залишуся. Кейт, пам’ятаєш, як ми їздили на море поїздом?

-    О, так. То було щось із чимось. Як ти взагалі змогла так спати всю ніч?- розсміялася Кейт.

-    Що? Що тоді було?- втрутилася Брі.

-    Софія якось примудрилася сповзти з полички в поїзді й спати на підлозі всю ніч. Мені тоді було десь п’ять чи шість, але цей спогад залишиться в моїй голові, мабуть, навіки. Добре, що хоч нагору тебе не пустили батьки.

-    Тому краще й не ризикуватиму,- посміхнулася до подруг.- В мене таке й досі час від часу буває.

-    Добре. Але завтра я точно піду на пошуки житла. Тут залишатися не можна,- промовила Брі, прискіпливо оглядаючи підвіконня.

-    Та ну, Брі. Ти ж сьогодні все місто оббігала. Якщо в тебе немає кількох мільйонів у кишені, лише за оренду квартири, то нічого не знайдеш,- намагалася напоумити її Кейт.

-    Ну добре. Але сьогодні ж робимо ремонт,- все ж здалася подруга, але як завжди, зі своїми умовами.

-    Я згодна. Ми повинні все тут змінити,- погодилася я з Брі.

-    Тоді, Софіє, сідай та замовляй нові меблі. Я організую заміну вікон та дверей. А Кейт – домовся з коменданткою гуртожитку. Мабуть, потрібен її дозвіл для всього цього,- одразу взяла все до рук Габріелла Фініган – найбільш організована людина з усіх, кого я знаю.