Розділ 5. Аеліна

До селища ми приходимо вже після обіду.

Я очікувала побачити насторожені погляди, підозри або хоча б цікавість. Зрештою, ми двоє незнайомців із торбами за плечима. Але ніхто навіть не дивиться в наш бік.

На вузьких вулицях кипить життя. Жінки вивішують білизну, чоловіки лагодять вози, діти носяться між будинками, здіймаючи хмари пилюки. Усі зайняті своїми справами, і це заспокоює.Тут немає придворних інтриг. Немає радників. І тим паче, немає людей, які оцінюють кожен твій рух.

Лише звичайне життя.

— Бачиш? — каже Рейвен, коли ми проходимо повз ринок. — Я ж казав, що тебе ніхто не впізнає.

— Ти був би здивований, скільки людей не впізнають принцесу без корони.

— Можливо, проблема була саме в короні.

Я штовхаю його плечем і він усміхається.

Через кілька хвилин ми зупиняємося біля невеликого двоповерхового будинку на околиці.

Будинок старий, але доглянутий. Біля ганку ростуть квіти, а на вікнах висять світлі фіранки.

Господиня погоджується здати мені маленьку кімнату майже без зайвих запитань.

Ще один плюс життя серед простих людей. Їм байдуже, ким ти був учора. Головне — щоб ти міг заплатити за нічліг.

Увечері я вже сиджу біля вікна своєї нової кімнати й дивлюся на далекі шпилі столиці. Звідси вони здаються майже іграшковими. Мій погляд мимоволі знаходить королівський палац. Десь там зараз Селеста, що спить у моїй кімнаті, сидить на моєму троні і носить корону, яка мала належати мені.

У грудях ворушиться знайома лють, але цього разу я не дозволяю їй вирватися назовні.

Лють ніколи не допомагала мені мислити, а зараз мені потрібен саме розум.

Я підпираю підборіддя рукою. Отже, якщо чутки правдиві і нареченим Селестри є принц Води, то вона укладає не просто шлюб. Вона укладає союз. Дуже сильний союз. Можливо, навіть настільки сильний, що після весілля ніхто більше не зможе оскаржити її право на трон.

Я насуплююсь, бо цього не можна допустити. Потрібно дізнатися правду, побачити цього принца й зрозуміти, що він за людина. А найголовніше — знайти його слабке місце.

Люди часто вважають, що найбільша сила королів — армії або золото.

Дурниці.

Найбільша сила завжди ховається в серці, як і найбільша слабкість.

Мої пальці ковзають по дерев’яному підвіконню й у голові поступово складається план: спочатку я дізнаюся, чи справді він принц Води, потім познайомлюся з ним, змушу довіряти мені, змушу дивитися лише на мене, а коли він закохається… Тоді Селестра втратить усе.

Весілля буде зірване, союз розвалиться, а її приниження побачить усе королівство.

Можливо, цього навіть буде достатньо, щоб вона сама пішла з королівства. Але думка, яка з’являється наступною, змушує мене завмерти.

Що, якщо замість того, щоб просто зруйнувати шлюб, я сама стану його нареченою?

Моє серце починає битися швидше.Королева Води. Ще кілька хвилин тому ця думка здалася б мені безглуздою. Тепер же вона виглядає майже привабливо. Якщо я стану дружиною принца Води, то отримаю союзника, армію і владу. 

Я задумливо дивлюся на вечірнє небо. Це ризиковано, я б навіть сказала дуже ризиковано, але помста ніколи не була безпечною справою.

У двері несподівано стукають і я здригаюся.

— Заходь.

Двері прочиняються, на порозі з’являється Рейвен.

— Ти виглядаєш так, ніби плануєш державний переворот.

Я невинно усміхаюся.

— А якщо так?

Він важко зітхає.

— Боюся навіть запитувати.

— І правильно робиш.

Рейвен мовчки дивиться на мене кілька секунд.

А потім раптом говорить:

— Що б ти не задумала, не забувай одне.

— Що саме?

— Люди не завжди поводяться так, як ми від них очікуємо.

Я пирхаю.

— Це принц. Наскільки складним він може бути?

Рейвен усміхається так, наче знає щось, чого не знаю я.

— Повір, Аеліно, — тихо каже. — Саме це питання одного дня принесе тобі найбільше проблем.