Попіл Великого

VI. Кістковий Поріг

Останнє, що я бачив перед тим, як світ перевернувся, — це моя тінь, що стала вищою за гори, простяглася через кам’яні склепіння до самого неба.

Тінь — з очима, які палали, як дві рани.

І в її руках — меч, який тепер поглинув мене.

Ти не сторож. Ти став ключем.

Zephyrka

Подобається

#616 в Містика/Жахи
#2831 в Фентезі

У тексті є: #чингісхан, #готичнийсхід, #стародавнєзло

Відредаговано: 27.06.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись