Попіл Великого

V. Розлом

Коли чорний світ торкнувся мого чола, я побачив:

Як земля тріскає по швах,
Як у небі гаснуть зорі,
Як люди забувають слова, якими описували богів,
Як справжні боги прокидаються — і це не розрада.

— Ти хотів знати правду, — прошепотів голос, — ось вона. Але правда — це жива істота. А живе хоче вирватися назовні.



Я закричав.

Але звуку не було.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше