Попіл Великого

V. Що було внизу

Я увійшов.

Усередині не було могили.

Був трон. На ньому — порожнеча в обладунках. Попіл, складений так, ніби він досі сидить. Меч був живий — тлів ледь помітним світлом.

І слова — вирізьблені не ножем, а… чимось давнішим:

> «Хто потривожить цей попіл — пробудить не мене, а те, що я стримував».



Тоді я зрозумів.

Хан був не просто завойовником. Він був печаткою.

Людиною, принесеною у цей світ, щоб замкнути в землі древню силу.

Його смертю — її заточили.

А тепер… я стояв біля дверей. І чув, як щось прокидається.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше