Попіл України

Глава 22. Табір

 

Петро йшов попереду.

Двоє озброєних чоловіків трималися позаду групи.

Ніхто не розмовляв.

Через пів години ліс почав рідшати.

Попереду з'явився високий металевий паркан.

Колись тут була лісопилка.

Тепер територію оточували вантажівки, колоди та металеві листи.

На вежі, зробленій із деревини, чергував чоловік із біноклем.

— Свої! — крикнув Петро.

Ворота повільно відчинилися.

Микита завмер.

Усередині було майже пів сотні людей.

Хтось носив воду.

Хтось лагодив генератор.

Діти гралися біля старого трактора.

На мить здалося, що світ повернувся назад.

— Ласкаво просимо, — сказав Петро.

Мати полегшено видихнула.

— Невже тут справді безпечно?

Петро не відповів одразу.

— Наскільки це можливо.

До них підійшла жінка в медичному халаті.

— Поранені є?

— Один, — відповів Андрій.

Його одразу повели до невеликого медпункту.

Василь теж погодився перев'язати рану.

Батько уважно оглядав табір.

— Один вхід...

— І один запасний, — усміхнувся Петро.

— Добре продумано.

— Довелося.

Микита тим часом роздивлявся людей.

Більшість виглядала виснаженою.

Але в їхніх очах ще жевріла надія.

До нього підійшов хлопець приблизно його віку.

— Привіт.

— Привіт.

— Я Денис.

— Микита.

— Давно в дорозі?

— З першого дня.

Денис сумно кивнув.

— Ми теж.

Він показав на старий склад.

— Там можна переночувати.

Вечір минув спокійно.

Вперше за довгий час Микита їв гарячу їжу.

Простий гречаний суп здавався найсмачнішим у житті.

Після вечері батько сів поруч із ним.

— Запам'ятай одну річ.

— Яку?

— Не довіряй людям лише тому, що вони усміхаються.

Микита здивовано подивився на нього.

— Ти думаєш, вони небезпечні?

— Я думаю...

Батько замовк.

Його погляд був прикутий до чоловіка, який стояв біля воріт.

Той щось тихо говорив із Петром.

А потім непомітно передав йому товстий конверт.

Петро швидко сховав його під куртку.

Наче не хотів, щоб це хтось побачив.

Батько насупився.

— Тут щось не так...

Микита теж подивився в той бік.

Він ще не знав, що ця ніч стане останньою спокійною ніччю в цьому таборі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше