Глава 6. Клуб Unholy

На ранок я зрозуміла, що надто збуджена і планувала провести цю ніч з феніксом, а не сидіти самій у готелі, тож пошукавши в інтернеті і скориставшись своїми зв'язками, я вибила собі місце на вечірку сьогодні ввечері в місцевому клубі Unholy.

Коли квиток був у мене – я почала збиратися, намагаючись не думати про Ела. Я ж для нього і справді лише туристка, з якою можна розважитися, а він гарячий місцевий з яким розважилась би я. Про що я думала, їдучи... Треба відволіктися.

Надягши свою найрозпуснішу білизну, а поверх неї коротку білу сукню, я поклала в сумочку маску, заховану до цього в потаємній кишені моєї валізи. Оглянувши себе в дзеркалі, я залишилася задоволена і попрямувала на вихід з готелю.

Швидко доїхавши машиною до вказаної адреси я опинилася в тихому районі міста. Ще раз перевіривши адресу та переконавшись, що я там, де треба, я швидко перевзула кросівки на високі підбори і вийшла з машини. Підійшовши до дверей, я натиснула на дзвінок. Пару хвилин тиші, після чого двері переді мною відчинилися і з них виглянув високий міцний чоловік.

Я дістала телефон і показала запрошення, після чого мене швидко пропустили всередину та зачинили за мною двері.

Я опинилась у довгому коридорі, наприкінці якого була стійка рецепції. Підійшовши ближче, я побачила дівчину в масці кішечки.

— Вітаю вас! Чи можу я побачити ваше запрошення? - мило посміхнувшись, сказала дівчина, одягнена в тонку сукню і портупею.

— Будь ласка. - я простягла дівчині телефон і та відсканувала QR-код на запрошенні.

— Чудово! Раді вас вітати у клубі Unholy. - вона чемно кивнула. - Праворуч від вас знаходиться камера схову та кімната, в якій ви можете переодягнутися. Перед виходом у клуб не забудьте одягнути маску. Ви можете вибрати з представлених в кімнаті, або ж одягти свою.

— Дякую. - я кивнула і пройшла в кімнату, двері в яку були завішані щільною шторою.

Діставши з сумки маску, я одягла її і знову подивилась на себе в дзеркало. Я не знаю, що станеться сьогодні ввечері, але я збираюся відпочити та відірватися.

Сховавши в камеру схову сумку і телефон я закрила її на кодовий замок і вийшла до головної зали клубу через наступну штору.

Клуб являв собою велике приміщення, в центрі якого була сцена, на якій зараз танцювала напівгола дівчина з хлопцем, по колу були дивани та столики. Помітивши праворуч великий бар, я одразу попрямувала туди.

— Привіт! Текіла-санрайз, будь ласка. - я кивнула бармену, на що той подарував мені милу посмішку і почав готувати коктейль.

Музика в клубі поглинала, кликала до себе, відгукувалась у душі тваринними ритмами та збуджувала. За хвилину коктейль опинився переді мною.

Я взяла склянку і обернулася, оглядаючи зал. Усі присутні були у масках. На деяких диванах сиділи чоловіки, а біля їхніх ніг на підлозі дівчата стояли навколішки. На шиях дівчат були нашийники і вони не зводили очей.

— Ви тут вперше? - запитав у мене підійшовший чоловік.

— Так помітно? - я посміхнулася і відставила порожній келих.

— Зі, повтори. За мій рахунок. – кивнув чоловік бармену.

— Хочете мене споїти? - я засміялася і нарешті обернулася і глянула на чоловіка.

Високий, у чорній сорочці та штанях, а на обличчі у нього така сама чорна маска, наче демонічна, з двома рогами. Сильні руки і плечі .. чорт, я відчула як волого стало у мене між ніг побачивши цього чоловіка. Він випромінює силу, мужність… і небезпеку.

— Можливо. - відповів на моє запитання хлопець, перериваючи мої роздуми. - Ви тут, щоб подивитися?

— Щоб відпочити. - сказала я, взявши келих.

— Дозвольте скласти вам компанію у цьому? - хижо посміхнувшись, спитав чоловік. Ех, ловелас ... а в принципі, чому б і ні. Я тут саме заради цього.

— Звісно. - я простягла йому руку, на що він ніжно взяв її і повів мене за собою.

Ми ввійшли в коридор, з боків якого тяглися кімнати. З якихось чулися стогін, з інших - удари та скрики. Зупинившись біля кімнати наприкінці, чоловік відчинив двері ключем і впустив мене вперед.

Кімната була чорною. В ній було чорно все, від ліжка, до хлистів на стінах, від постілі до іграшок. Я почула як за моєю спиною замкнулися двері і обернулася. Мій супутник був одягнений у все чорне, включно з його маскою. Тільки я стояла посеред цієї темряви в білій сукні, туфлях та масці, і відчувала як пітьма буквально хоче поглинути мене.

— Роздягайся – сказав чоловік глибоким, майже гарчащим голосом, повільно обходячи мене по колу. - Ммм.. добре ... - він підійшов ближче і ніжно провів рукою по моєму тілу.

Темрява поглинула мене. Я прийшла до тями, лежачи в ліжку, абсолютно гола, тільки маска закривала моє обличчя. Чоловік поруч ніжно гладив мої руки, талію та попу, обводячи пальцем сліди від наручників, батогів та його долонь.

— Ти дуже гарна. - сказав він задоволеним, гуркотливим голосом.

— Ти теж .. - я провела пальчиком по його грудях і вщипнула за сосок, за що відразу відчула удар по попі. - Ммм ...

— Чи дозволиш пригостити тебе? - запитав чоловік, вп'явшись жадібним поцілунком в мої губи.

— Можливо. - я перервала поцілунок і попрямувала в душ.

Стоячи під струменями холодної води я приходила до тями. Це те, що було мені потрібно, щоб відволіктися і зайнятися справою.

Вийшовши з ванної, я озирнулася. Чоловіка не було в кімнаті, тож я полегшено зітхнула і швидко одяглася, попрямувавши до виходу. Вийшовши до великої зали, я помітила, що столики спорожніли, а за далеким диванчиком сиділи троє чоловіків у таких же масках з рогами, одягнених у чорне, і щось гаряче обговорювали.

Сковзнувши за штору я опинилася в кімнаті з камерами схову і, швидко взявши сумку та знявши маску, я попрямувала до своєї машини.

Сівши за кермо я видихнула і кинула сумку з маскою на заднє сидіння. Коммунікатор завібрував, сповіщуючи про нове повідомлення, і я подивилася на нього. Прийшло підтвердження особистості моєї цілі.