27 Надін

Я знав, що Карина розлютилася, але й гадки не мав через що. Складнішої жінки я не зустрічав, подумав похмуро я дорогою до гарему два дні потому.

Я запропонував їй свою безмежну турботу. Зібрався відкрити їй чудову компанію і знайти хорошого чоловіка. Чого ще можна бажати? Але хіба вона була вдячна? Звісно, ні. Гірше того, я двічі за нею посилав, але вона не вважала за потрібне прийти.

Ще ніхто не змушував мене чекати, і я обов'язково висловлю їй усе це.

Я увірвався в гарем, грюкнувши дверима.

- Карина! - прокричав я. - Негайно з'явися до мене!

- Я не привид, щоб з'являтися і зникати! - крикнула вона у відповідь. - Зараз я зайнята. Іди!

Розлючений, я побіг туди, звідки лунав її голос, а вбігши в купальню гарему, я побачив дівчину у великому басейні і пошкодував, що туди зайшов.

Вируюча вода погано приховувала її наготу, а в такій ситуації навряд чи можна провести серйозну бесіду. Однак розвернутися і піти - значить показати свою слабкість. Я просто не звертатиму увагу на її пружні форми і привабливі стегна. І не помічатиму її довгих ніг і того, як вона піднімає догори волосся. У мене є сила і влада. Я шейх пустелі. Я легко встою перед якоюсь жінкою.

- Я двічі за тобою посилав.

Карина залишилася у воді. Вона мала насторожений і водночас зухвалий вигляд.

- Так, мені хтось говорив.

- Я принц Надін королівства Баслаам. І ти приходитимеш до мене тоді, коли я того вимагатиму!

- Як бачиш, ні.

- Ти моя коханка.

- Ще кілька днів, і все, мене тут уже не буде. Чи ти знову зібрався змінити правила гри? Яким би великим ти себе не оголошував, твоє слово нічого не варте.

Усередині спалахнула лють.

- Та як ти смієш говорити зі мною в такому тоні?!

Карина навіть позіхнула.

- Прошу вибачення, я не розчула. Що ти запитав?

Мені захотілося схопити її і як слід потрясти. Я хотів витягнути її з басейну і... Тілом пронеслося бажання. Кров погорячішала. Бажання виявилося сильнішим за гнів, і я зусиллям волі змушував себе не піддаватися владі, яку Карина над мною мала.

Я стояв над нею, повністю одягнений, у мене мали бути всі переваги. Тоді чому я почувався переможеним?

- Я нічого не розумію, - нарешті вимовив я. - Звідки стільки злості? Адже я всього лише пропоную тобі допомогу.

- Не пам'ятаю, щоб я скаржилася тобі на проблеми.

- Я хочу підстрахувати твоє майбутнє.

- Знайшовши мені чоловіка?! - запитала вона в явній люті.

- Так. Але якщо ти не хочеш заміж, я дам тобі грошей. Ти ніколи не будеш потребувати. Хіба це не повинно тебе тішити?

- І яка зараз на ринку праці місячна зарплата в коханок? - поцікавилася білявка таким тоном, що я одразу здогадався - вона незадоволена. - Більше, ніж я думала. Не розумію, чому жінки не прагнуть обійняти цю посаду, коли вона так добре оплачується?!

Я насупився.

- Твій сарказм тут ні до чого.

- А мені він якраз необхідний. А тепер забирайся.

- Ти продовжуєш мене виганяти, але я не піду, поки все не з'ясую. - я глибоко вдихнув. Один із нас має поводитися розумно, і оскільки чоловік я, то обов'язок лягає на мої плечі. - Карино, я знаю про твоє минуле, і як воно тебе загартувало. Моя мета, забезпечити тобі безбідне життя. Хіба це так погано?

- А чому ти так про це переживаєш? - запитала вона, її голос прозвучав майже врівноважено.

- Тому що для мене ти багато значиш. Спочатку, коли я тільки привіз тебе сюди, у мене була про тебе інша думка. Я помилявся, і ти маєш прийняти це до уваги.

Карина встала. Вода стікала по її оголеному тілу.

- Ти хочеш сказати, що я не жадібна до грошей стерва, як тобі спочатку здавалося? І тобі більше немає сенсу мене карати? Тобто я стала гідна твоєї уваги?

Я нутром відчув пастку, але її не побачив.

- Так.

- Яке незрівнянне твердження про мій характер! А я-то думала, що тебе більше турбує моя вагітність. Але тобі, схоже, все одно.

Не втрачаючи підозрілості, я промовив:

- Імовірність вагітності дуже мала. Як ти сама сказала, у нас була всього лише одна ніч.

- Виходить, ти занадто бурхливо відреагував на те, що трапилося! - проричала вона. - Який облом! Але нам необхідно переконатися. Це ж королівський нащадок! Дай-но подумати... Якщо за місяць роботи коханкою ти запропонував мені купу грошей і чоловіка, то що ти запропонуєш мені за дитину? Зірку? Перську затоку? - дівчина відвернулася. - А тепер іди геть.

Я застиг поглядом на її оголених плечах. Я насправді не міг її зрозуміти.

- Чого ти хочеш? Як я можу зробити тебе щасливою?