Попіл і пісок

25 Надін

Майстерня в будинку блищала так, немов там кілька днів поспіль наводили лоск. І я вважав, що це цілком можливо. Оскільки інтернет-сайт для ювелірного бізнесу жінок привернув увагу багатьох жителів села, то Раза, мабуть, хотіла справити враження на сусідів.

Я шукав у натовпі Карину, майже не слухаючи те, що йому говорили оточуючі. Серед цілого моря жінок я був чи не єдиним чоловіком, і тому знайти її виявилося не так просто. Однак світле волосся все-таки привернуло мою увагу.

Я побачив, як вона розмовляє з однією з художниць. Карина щось сказала, і всі інші жінки засміялися. Її профіль був повернутий у мій бік. Я уже звик до її рис обличчя, але при цьому вони не стали для мене менш красивими. Під її офіційним костюмом ховалися округлі форми, здатні звести будь-якого чоловіка з розуму, але я вирішив про це не думати. Зараз важливіше зосередитися на заході та замовленнях, які почнуть надходити через веб-сайт.

- Принц Надін. - Раза стала поруч із мною і вклонилася. - Для мене велика честь, що ви відвідали нас сьогодні. Завдяки вам багато що стало можливим. Ми завжди будемо вам вдячні.

- У вас процвітаючий бізнес, - промовив я у відповідь. - Я це підтримую.

- Дякую вам. - Раза жестом вказала на забиту відвідувачами кімнату. - Усе це робота Карини. Саме вона побачила можливості. Карина невпинно працювала. Ви читали її бізнес-план? Він вражає. По-моєму, вона закінчила університет.

Голос Рази пролунав тужливо. Нехай уже чимало жінок з Баслааму  навчалося в інститутах, серед сільських дівчат це поки що було не прийнято. Вони ходили тільки в місцеву школу, а потім у молодому віці виходили заміж і народжували дітей.

- У неї диплом молодшого спеціаліста в галузі бізнесу. Вона вчилася чотири роки, - пояснив я.

- Тільки уявіть, що б було, якби вона отримала бакалавр. Освіта дуже важлива!

- А у вас є доньки? - поцікавився я.

- Так. Дві. Їм вісім і десять.

- А вони підуть вчитися далі?

Запитання Разу здивувало.

- У мене розумні дівчатка зі своїми мріями, зрозуміло, але я поки що не знаю... - Вона прочистила горло. - У нашій родині жінки університетів не закінчували, та й мій чоловік, хоча й підтримує мене, ніколи не зрозуміє, навіщо їм це потрібно.

"Досить передбачувана реакція, - подумав я. - Чоловікам необхідно показати, навіщо жінкам вчитися".

Раза вибачилася і пішла приймати інших гостей, а я повернувся до думок про Карину. А правда, ким би вона стала, якби отримала бакалавр? Пішла б вона у велику компанію вчитися за спецпрограмою для підготовки менеджерів? Якщо так, то зараз би вона керувала майже цілим світом.

Ця думка змусила мене посміхнутися. Напевно, завдяки їй світ став би кращим.

До мене підійшла Юсра.

- Ви вже все подивилися?

Я глянув на годинник.

- Я тут майже двадцять хвилин.

- Достатньо часу, щоб вашу присутність помітили, пане.

Мені стало цікаво, чи погодилася б із цим Карина. У будь-якому разі, мені вже хотілося повернутися до палацу. Юсра пішла зі мною. Щойно ми вийшли на вулицю, служниця призупинилася.

- Карина тепер працює з ткачихами. Вам це відомо? Вона написала листа принцесі Дорі в Ель Бахар із проханням допомогти розробити маркетингову політику для тканин. Вона також призначила зустріч із двома старими, які займаються різьбленням по дереву. Вони теж хотіли б продавати через інтернет.

Про це я ще не знав. "Як цікаво! Карина почала революцію".

- І все це лише за кілька тижнів. Ви, мабуть, нею дуже пишаєтеся.

Гордість мала б на увазі якийсь мій вплив або управління її діями, але вона всього домоглася самостійно.

- Карина зовсім не схожа на жінок пустелі, - щиро сказала Юсра. - Раніше я вважала, що вона не більше ніж дівчинка для вашого задоволення. Ну, щоб вам було не так самотньо. Я знаю, що ви продовжуєте сумувати за Айшею, так і має бути. Ось і думала, що вона вас відволіче, але ця дівчина виявилася не просто розвагою. Вона помітила несправедливість щодо Саїда, коли ми всі від нього відвернулися. Вона бачить можливості.

Я пильно дивився на літню жінку.

- І що ти цим хочеш сказати?

- Залишилося всього кілька днів до того, як ми дізнаємося, носить Карина вашу дитину чи ні. Виглядає так, що навряд чи. А це означає, ви дозволите їй піти. Вона стільки для нас зробила, і ви ось так от її відпустите? І куди вона потім? Повернеться в місто і знову стане прибиральницею в палаці? Знайде іншу роботу? Карина, безсумнівно, заслуговує на більше!

Я ще й не думав про майбутнє і про те, що станеться, коли ми дізнаюємося, чи вагітна Карина.

Юсра має рацію. Я не можу відправити її назад до палацу. Там Алі. І чим вона займеться? Повернеться в Європу? Працюватиме в іншого начальника?

- Мені здається, вам потрібно допомогти їй знайти багатого чоловіка.

Я вилупився на служницю.

- Що?!

- Їй потрібен чоловік. Ви ж бачили її в палаці, та й сьогодні на заході. Ця жінка народжена для кохання. Їй потрібна сім'я, багато дітей і дім, щоб почуватися коханою. Вашу думку вона поважає, а тому прислухається до вас.

- Тоді ти її зовсім не знаєш, - заперечив я, абсолютно без причини відчувши незрозуміле мені роздратування.

Видати Карину заміж - найрозумніше рішення. Але познайомити? Знати, що якомусь мужику належатимуть її прекрасні серце і розум... Це неможливо!

- Вона не погодиться на влаштований шлюб.

- А їй зовсім необов'язково все розповідати. Ви могли б просто трішки її направити.

- Легко говорити! Направляти доти, доки вона не розкусить мої наміри й не розіб'є об мою голову величезну вазу?

- Але ви маєте що-небудь зробити! Її не можна відправляти в політ без підготовки.

Про Карину можна було сказати що завгодно, але непідготовленою її явно не назвеш. Однак думку Юсри я зрозумів.

- Я гарненько про це подумаю, - відповів я і пішов геть.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше