Попіл і пісок

24.1

- Вона має рацію, - відповіла я. - Ти на місці.

- Як тобі пощастило! І що цього разу? Емансипація котів? Чи школа для овець?

- Припини насміхатися над моїми добрими справами! - відрізала я і при цьому посміхнулася. - Юсра сказала, що я мала рацію щодо Саїда.

- Упевнений, тобі це немов бальзам на душу.

- Так і є.

- Ну, і що ти пообіцяла за обідом? Люди просять більше грошей? Покращення погоди?

Я завагалася.

- Я ще не розклала свої думки по поличках.

- Раніше тебе це не зупиняло.

- Ну, напевно... Гаразд. Понад п'ятдесят відсотків палацової обслуги - жінки, і в багатьох є діти. Зміна починається і закінчується за традицією, що сягає кілька століть тому, коли тут переважно працювали чоловіки. Було б доцільно, щоб починали і закінчували роботу в різний час. Одні мають бути вдома раніше, інші - пізніше. Мені здається це розумним і прийнятним. Також секретарі чоловіки отримують більше, ніж жінки, які займаються тим самим. Я й передати не можу, як це мене бісить! - я вдихнула.

Надін продовжував дивитися на мене з подивом.

- Ти серйозно ставишся до того, що я сказала? - запитала я.

- Серйозніше нікуди.

- Тоді чому ти нічого не записуєш?

- А навіщо? Ти ж усе одно не даси мені нічого забути.

- Ти маєш рацію.

- Ще що-небудь?

- Тканини. Поняття не маю, як проштовхнути їх на ринок. Хотіла попросити дозволу написати листа принцесам із довколишніх королівств. Вони вже давно займаються королівськими питаннями, і, можливо, в них є пропозиції. Я дещо вивчила і мені здається, що почати варто з принцеси Дори з Ель Бахару. Тільки я думаю, що для цього мені потрібно отримати твоє схвалення.

- Ти його отримала.

- Так просто? А як щодо інших пунктів?

- Ці питання я порушу, коли остаточно займу посаду.

- У перший же тиждень?

- Радше другого. Перший тиждень я буду зайнятий.

Мені дуже хотілося вдарити його кулаком, але я стрималася. Надін дуже добре повівся із Саїдом, тому я не стала припускати якісь дурниці.

- Чим ти будеш зайнятий? - поцікавилася я.

- За правом вождя мені належить дванадцять незайманих. Одну з них я можу зробити своєю дружиною, але це не обов'язково. Інші залишаються в гаремі з єдиною метою - приносити мені задоволення. - Він усміхнувся. - Загалом, перші кілька днів турбот у мене буде більш ніж достатньо.

- Надостатньо турбот? - Голос перетворився на вереск, тільки мені було наплювати. - Із дванадцятьма незайманими? Я тобі не вірю. На тебе чекають серйозні урядові питання, а ти просторікуєш про незайманих!

Не встигла я почати гнівну тираду, як Надін засміявся. Він підійшов до мене, поклав долоні на плечі й тихенько мене поцілував.

- Я дуже радий, що захоплений роботою Алі не звернув на тебе увагу. Якби він побачив у тобі іскру життя, то він би вирішив, що ти йому пасуватимеш, але так ніколи й не оцінив би твій вогонь.

Він знову мене поцілував, цього разу довго граючи з губами, поки я не відчула, як слабшають коліна.

Я нічого не зрозуміла.

- То ти не збираєшся одружуватися на незайманих?

- Ні. І в гаремі їм робити нічого.

- Але тоді навіщо ти про них заговорив?

- Тому що над тобою легко жартувати, Карино. Тобі потрібно навчитися володіти собою.

Я втупилася на нього сердитим поглядом.

- Мені потрібно запустити книгою в твою голову, ось що мені потрібно!

Надін засміявся.

- Ти цього не зробиш. Це рідкісні книги, вони можуть порватися.

- Ага, можуть.

Він доторкнувся до моєї щічки.

- Що стосується жінок, я тебе зрозумів. І так, напиши принцесі Дорі й попроси в неї поради. Це сильна і розумна жінка. У вас із нею дуже багато спільного.

Він пішов, а я залишилася в бібліотеці. Я почувалася так, наче потрапила під потяг. Що зараз сталося? Що він сказав? І чому мене так розлютила думка про появу в його житті інших жінок? Яка мені й взагалі до цього справа?!

Я підійшла до полиць із книжками й зупинилася. У мене перехопило подих, бо перед мною відкрилася жахлива правда...

Мені було далеко не все одно, адже прибувши до Зимового палацу, я закохалася. Я віддала йому своє серце, і він міг його розбити.

Я знала, що кохання - заняття для дурнів, і сама перетворилася на одного з них. Моя доля і майбутнє перебували у владі випадку. Якщо я вагітна, то залишуся з чоловіком, який ніколи не повірить у те, що я його кохаю. Якщо я не вагітна, мені доведеться виїхати. Середини не дано. Щасливого кінця не буде. Виграти не вийде.

У цьому раунді карти йшли проти мене.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше