20 Надін

Я докладав усіх зусиль для того, щоб не відволікатися від виступу, але, здавалося, я просто не міг не поглядати на красуню, що сиділа поруч зі мною. Жар її тіла обпікав мене, і хоч би як танцівниці рухалися, щоб привернути мою увагу, я так і не зміг виявити інтересу до будь-кого, крім Каріни.

Я нагадав собі про те, що вона могла завагітніти і цим назавжди прив'язати себе до мене. Потім я укотре повторив собі, що не можу їй довіряти, оскільки в Баслаам вона приїхала з єдиною метою - вийти заміж за будь-якого мужика з грошима. Я мав би на неї розлютитися і анітрохи їй не довіряти.

Але ніщо у світі не могло змусити мене забути ту ніч кохання, коли вона позбавила мене самотності і спокою. Мене охопило бажання знову торкатися її, чути її подих і відчувати м'якість її шкіри.

Я дуже потребував Каріни, і це мене дратувало. Живучи в пустелі, я навчився приборкувати свої бажання. Але що раптом сталося? Що сталося зі мною?

У якийсь момент мені стало абсолютно все одно, куди подівся самоконтроль. Крім неї я ні про що не міг думати. Хвилини, поки виступали танцівниці, тягнулися повільно, немов равлики. Каріна прошепотіла мені щось на вухо, але я нічого не розчув, оскільки бажання, що клекотіло всередині, поглинуло все разом.

Нарешті дівчата зупинилися і всі заплекскали їм в долоні. Вечір завершився.

Піднявшись з-за столу, я почав урочисту промову. Я не зовсім розумів, що потрібно говорити, але сподівався, що великий досвід відвідування подібних заходів підкаже мені правильні слова. Коли я закінчив, Карина сиділа, усміхаючись - мабуть, у мене непогано вийшло. Взявши її за руку, я попрямував до виходу.

Багато хто хотів зі мною поговорити, привітати і розповісти, з яким нетерпінням чекали мого вступу на керівну посаду. Там, де було потрібно за протоколом, я відповідав або кивав, але все одно впевнено просувався до холу.

- Із тобою все гаразд? - запитала Каріна. - Хіба щось не так?

- Ні, все добре.

- Ти немов кудись поспішаєш.

- Поспішаю.

- Куди?

Я зачекав, поки ми не позбулися натовпу, сховався в затишній частині холу і, притиснувши Карину до себе, поцілував.

Я міцно притягнув дівчину до себе, нарешті відчуваючи її всім тілом. Ще недавно я думав, що більше ніколи не займуся з нею коханням, а тепер сам собі доводив зворотне.

Вона злегка відсторонилася і я побачив такий самий вогонь пристрасті в її очах.

- Гарем ближче, - прошепотіла Карина.

Я сумнівався не більше секунди, хоча й розумів, що Карина мала на увазі. 

- Минулого разу нас просто віднесло. Ми не оберігалися і були не готові до наслідків…

- Юсра дуже завбачлива. Моя тумбочка біля ліжка забита всім необхідним.

Я підніс її руку до губ і поцілував. Дихання було гарячим, дотик вимогливим.

Ми забігли в гарем, і Карина вказала мені на свою спальню.

Хтось уже приглушив світло і відвернув ковдру, але я, звісно, знав, що чудово підготовлений персонал думки принца читати не вміє. Просто щовечора слуги приводять до ладу спальню... немов у ній ночуватиме коханець.

І цього вечора він нарешті з'явився...

Мені її катастрофічно мало. Стримувати себе все важче. Та й до біса ті правила: кому вони взагалі потрібні? Я хочу її тут і зараз. Це єдине, що має значення.

Відриваюся від неї лише на мить для того, щоб згорнути все зайве з ліжка. Я знову впиваюся в дівочі вуста, ніби бажаю випити її до дна, мов колекційне вино.

Я вже відшукав її губи, і починаю цілувати. Вона обвиває мою шию руками. 

Я відчуваю прилив енергії від цього жесту. Це моя перемога над нею. Це збуджує і змушує відчувати ніжність одночасно. 

Її оголене тіло ніби створене для мене. Кожен вигин  - ідеально лягає в мої долоні.

Не знаю, що ця жінка зі мною зробила. Вона діє на мене якось по-особливому. Так ще не було ні з ким. Так ніколи не доводилося навіть мріяти, бо я не уявляв, що можна відчувати таку насолоду. Здається, вона підходить мені ідеально. І я знову й знову переконуюся в цьому, коли ми зливаємося в одне ціле.

Вона так багато дає, але одночасно і забирає чимало. Так, що кожен поцілунок, кожен рух - сповнюється нового сенсу. Це не просто фізичне єднання. В цьому є щось інше, що переплавляє мене і ніби робить поруч з нею кращим, сильнішим, спритнішим. Я відчуваю себе поруч з Кариною іншим.

Стогони, видихи, захоплені погляди, поцілунки, більш схожі на кусання... Все змішується воєдино на межі фінальної насолоди.

Ні, це все шалено далеко від кохання. Дика пристрасть і почуття внутрішньої насолоди від того, що ми разом. Ось, що я відчуваю. Звичний сплеск гормонів. Може трохи більший, ніж зазвичай... Але не щось унікальне.

Вона набридне мені дуже швидко.