13 Надін

Під час вечірнього засідання я був розсіяний і переніс обговорення питань на наступний день. Я обурювався, бо не міг зосередитися на справах старійшин. А все через одну особу - через Каріну. "Завтрашній день буде кращим", - вмовляв я себе, поки йшов до своїх апартаментів, де на мене власною персоною чекала винуватиця, що заважала йому зосередитися.

На дивані сиділа Каріна і читала журнал мод. Вона не чула, як я зайшов, і тому навіть не глянула на мене. У мене з'явилася можливість непомітно її розгледіти.

Довгі кучерики розсипалися по плечах. Їхній ніжно-золотий колір викликав у мене нестерпне бажання помацати її шовковисте волосся. Розкішні форми, здавалося, визирали з блузки, а багатошарова спідниця спокушала мене дізнатися, що під нею заховано.

Як я міг її забажати? Знаючи, як вона вчинила, мені слід було сповнитися обуренням або хоча б про неї не думати. Однак її образ цілий день переслідував мене в думках. Навіть злячись, я її хотів, і це найбільше мене дратувало.

Мабуть, я порушив тишу, оскільки Каріна підняла на мене погляд і, кинувши журнал на подушку, встала.

- Кажуть, що восени в моді буде темно-синій колір, - повідомила вона. - Це нова фішка сезону. Ви помітили, що вони завжди називають той чи інший колір новою фішкою? А насправді немає ніякої нової фішки, як би нас у цьому не переконували. Є просто добре забуте старе, - вона замовкла, зітхнувши. - Ви й гадки не маєте, про що я вам розповідаю, та й вам на це наплювати.

Мій голос прозвучав різко:

- Що ти тут робиш?

- Я хочу поговорити з вами про Разу і жінок, які займаються ювелірними прикрасами. Минулого разу, коли ви нервово мене звинувачували, ми так захопилися, що це питання не обговорили.

Чомусь я навіть не злився. Адже повинен був - вона заслужила. Проте, я зовсім не відчував гніву.

- Я не нервовий, - суворо заперечив я.

- Проголосуємо? - Вона підняла руки. - Гаразд, неважливо. Нашої теми це не стосується. Жінки могли б продавати прикраси не тільки на міському ринку або через мужика на верблюді.

- Вирішувати їм.

- Au contraire, великий принц! Ви ж вождь або, принаймні, станете ним, коли вас затвердять старійшини. Усім відомо, що вас оберуть, і люди поводяться так, ніби це вже сталося. Коли я пообіцяла поговорити з вами про можливості продажів в інших місцях, Раза затріпотіла від захвату. Їм потрібне ваше схвалення. І мені теж, враховуючи, що комп'ютера для того, щоб почати роботу, у мене немає.

На останніх словах у її голосі прозвучало невдоволення.

- Ти дуже наполеглива.

- Хтось має наполягати. Їм потрібно дати шанс, вони його заслужили. Дати можливість заробити на життя. - В її блакитних очах спалахнуло гнівне роздратування. - До речі, говорячи про заробіток, поки я живу тут, мені потрібен доступ до свого ощадного рахунку.

- Навіщо?

- Оплачувати покупки.

- Тобі нададуть усе, що попросиш.

- Поруч зі мною ходитиме гномик із відерцем, повним золота? А може, я захочу піти на базар і купити собі сукню або ще щось.

- Вони надішлють мені рахунок.

- Чорт забирай! - Каріна зупинила на мені лютий погляд. - У мене є гроші, мені просто потрібен до них доступ.

- Поки ти тут, твої витрати оплачую я.

- Не може бути! А як же жадібна до грошей розпусниця, яка обманом затягла вас у ліжко? Чи ви вже іншу історію придумали?

Я підійшов до бару в кутку, відчинив дверцята і налив собі випивку.

- Ти будеш? - запитав я перед тим, як узяти свою склянку.

- Ні, дякую.

Я залпом випив скотч, розуміючи, що від цієї дози легше не стане, і повернувся до Каріни.

- Усе зовсім не так, як ви думаєте, - сказала вона. - Я просто людина яка втекла від війни, а потрапила в справжнє кодло інтриг.

Її голос пролунав зухвало, немов Каріна сподівалася, що я усе-таки повірю, але водночас знала - я не витрачатиму час на з'ясування істини.

"Скільки в цьому правди? Відносно нескладно дізнатися про її минуле і встановити реальні факти". Щойно в голові з'явилася така думка, я зрозумів, що вірю їй.

Каріна похитала головою. 

- Я не обманювала вас. Та я навіть закохуватися не збираюся! Моя мати достатньо настраждалася. Кохання для невдах.

Вона говорила щиро, і я це відчував.