12.1

- Сьогодні вдень я ходила на базар, - заговорила я. - Там у маленькому магазинчику продаються місцеві ювелірні вироби. Я їх бачила раніше і дещо навіть купила, - я помацала свої сережки. - Це прекрасна робота! Вони досить оригінальні й сучасні, при цьому в них присутні й традиційні елементи - усі ці прикраси будуть вічно в моді.

Надін відкинувся на спинку стільця і кинув на мене знудьгований погляд.

- Ну?..

- Їх продають тільки тут і в місті. Також якийсь чоловік відвозить їх в Бахар, але мені здається, що він на цьому наживається. Раза, схоже, про нього не високої думки.

Я глибоко вдихнула.

- Мені здається, ці жінки могли б домогтися більшого. Вироби можна було б успішно продавати по всьому світу. Я не хочу поспішати з висновками, але для початку ми могли б створити сайт. Я готова спробувати його зробити. У мене це не дуже добре виходить, але я брала уроки і впевнена, що зумію допомогти. Однак я поняття не маю про те, як продавати за кордон. Напевно, краще організувати якусь дистриб'юторську мережу, інакше митні питання перетворяться на справжній кошмар. А заодно непогано б і каталог випустити. До речі, сумніваюся щодо отримання оплати. Адже є якісь організації, які спеціально збирають гроші від імені компанії. Було б зручно.

Я перервалася, не тільки щоб віддихатися, а й тому, що Надін дивився кудись повз, наче й не слухав.

Нарешті він звернув погляд на мене, тільки в ньому не було анітрохи дружелюбності. Я відчула, як до самого браслета на щиколотці пробіг холод.

- Ти приймаєш протизаплідні засоби? - запитав Надін.

- Що?

Він чекав відповіді, свердлячи мене сердитими очима.

- Так приймаєш чи ні?

«Протизаплідні засоби... Тобто...»

У мене рот розкрився від подиву, і я свідомо стиснула губи. Ми кохалися, він не користувався презервативом, а з цього випливає, що за запобігання відповідала я.

Я мала почекати, поки він не запросить мене сісти, але раптово все це вже не мало для мене такої важливості, і я плюхнулася на один зі стільців навпроти письмового столу.

- Я не думала... - почала я.

- Ти не думала, - ствердно вимовив Надін.

- Ні.

- Ну, зрозуміло, ти ж збиралася підловити принца. Намагалася затягнути його у своє ліжко? Сподівалася завагітніти, а потім змусити його одружитися?

Я схопилася зі стільця.

- Що?! Ти при своєму розумі? Я б у житті так не вчинила!

- І я маю тобі повірити? Схоже, наш договір тобі сподобався. Спланували це разом із дядьком? Він спеціально програв?

Якби Надін був ближче, я б дала йому ляпаса. Через таку серйозну помилку я ризикувала опинитися у в'язниці, але зараз мені було на це наплювати.

- Та як ви смієте! - обурилася я. - Я сказала правду. Ти ж сам усе бачив, коли це сталося. Я розлютилася і хотіла що-небудь у нього кинути або ж розплакатися. Проте, я не стала робити ні того, ні іншого, а стійко стримала емоції, що б'ють ключем.

Надін піднявся і підійшов до неї.

- У тебе нічого не вийде, Каріно. Мені абсолютно ясно, хто ти і що з себе представляєш. Я в житті тобі не повірю. Ти затіяла цю гру і програла! Тобі ніколи в мене не виграти!

- Я й не збираюся з тобою змагатися! - прокричала я. - Яка зарозумілість!

- Коли ми розлучимося, ти не отримаєш нічого, крім свободи.

- А мені нічого й не потрібно. - я сподівалася, що більше ніколи його не побачу. - Ти вважаєш, я все спланувала? Невже ти думаєш, що вчора я навмисне розгулювала перед тобою в тій сукні, мріючи, що ти втратиш контроль і зі мною переспиш?

- Ти це спланувала.

- Помиляєшся! Ніколи б так не вчинила.

- Я не вірю.

- Взагалі-то обіцянку не дотримали ви, - огризнулася я. - Ми не повинні були займатися коханням! Чи ви вже про це забули? Хіба не ви дали слово?

По його обличчю щось промайнуло.

- Ти звільнила мене від обіцянки.

- Ну так, як же! Типова реакція мужика. Ніколи не відповідаєте за свої вчинки. Тебе ніхто не змушував займатися зі мною коханням, Надіне! Про презерватив не потурбувався ти, а отже, і винен у цьому нітрохи не менше за мене. Але ж ми не станемо про це говорити? Навіщо ж? Давай-но краще звинуватимо жінку, адже це набагато простіше, ніж дивитися правді в очі.

Я вперла руки в боки, гнів надав мені сил.

- І до речі, якщо вже мова зайшла про незахищений секс, мені є про що переживати? Одна з твоїх шльондр випадково не залишила тобі у спадок якусь гидоту?

Надін пильно на мене дивився, зіщуливши очі.

- Ти ще смієш у мені сумніватися?

- Хтось же повинен.

- Тобі нема про що турбуватися, - здавалося, він говорив, зціпивши зуби.

- Приємно чути. У мене питання, ти привіз мене сюди як коханку... Може, я одна чогось не розумію, але хіба це не передбачає занять сексом? Ні, почекай-но! У пустелі ти мені сказав, що до приїзду в село нічого не буде. І коли ти збирався поговорити зі мною про запобігання? Ну? Весь із себе такий розумний із королівськими манерами. Чому ти вважаєш правильним припускати? Якщо твоя чортова сперма настільки дорогоцінна, варто краще охороняти її від інтриганок, які хочуть заманити тебе в ліжко.