9 Надін

Я намагався переконати себе в тому, що взяв Каріну, не усвідомлюючи її індивідуальності. Я просто сильно хотів задовольнити свої бажання, і Каріна якраз вчасно підвернулася мені під руку майже без одягу. Але я прекрасно знав, з ким займався коханням, і хотів саме цю жінку. Зараз я дивився в її блакитні очі, гадки не маючи, що я, чорт забирай, мав їй сказати.

Каріна притягувала мене на фізичному рівні - непогана якість для коханки. Але ж я ніколи не замислювався над тим, щоб по-справжньому заявити на неї права. Я привіз її в Зимовий палац, оскільки її запропонували в обмін за борги старшого радника. Імовірно, я узяв її з собою для того, щоб покарати, але так і не зміг знайти, у чому вона завинила.

Я відсторонився з небажанням. Каріна схопилася і похапцем мало не штовхнула мене ногою. Схопивши порвану сукню, вона притиснула її до тіла.

- Отже, сукня тобі не сподобалася? - пробурмотіла вона, а потім, зійшовши з подушок на підлогу, підняла накидку. За секунди нагота дівчини була прикрита.

- Мені можна йти? - уточнила вона, дивлячись в інший бік. - Чи обов'язково питати у вас дозволу?

- Можеш іти.

Вона кивнула і миттєво зникла.

Я повільно піднявся і вдягнув штани. Взявши залишену Каріною сукню, я стиснув її в руках.

Цього не мало статися. Проте, займаючись із мною коханням, вона безумовно хотіла близькості, тільки відповідальності це з мене не знімало. Щоправда, вибачатися я не звик - адже я принц.

Я переконував себе в тому, що вона отримала задоволення, а я їй його доставив. Каріна відповідала на мої дотики, і все-таки я не міг позбутися думки, що взяв її силою.

- Ні, не силою, - вголос вимовив я. - Було очевидно, що вона сама цього хотіла.

«Дуже хотіла. Можливо, навіть занадто?»

А якщо я просто зіграв їй на руку? Виходить, її страх усього лише удавання? Невже вона на це сподівалася, думаючи, що присоромить мене і потім змусить одружитися? Я, напевно, лише частинка їх плану з радником? Хто ж не мріє вийти заміж за принца! Виходить, що вони з дядьком це спланували? Невже я і справді дурень, що переживає за неї?

«Дві абсолютно протилежні думки, - подумав я із досадою. - Де істина? А, може, вона посередині?»

Я зайшов у спальню. Тільки нещодавно я отримав розрядку, але думки про те, що сталося, знову збудили в мені бажання. Я міг би викликати її до себе і наполягти, щоб вона підкорилася, але я не стану цього робити.

Каріна - непотрібна мені проблема. Божевілля. «Ох вже ці жінки!» - подумав я, відчуваючи втому. Щоправда, з Айшею було легко, як і з іншими жінками, з якими я іноді проводив час. Ніякої плутанини, тільки зрозумілі всім очікування. Я приходив лише на одну ніч і нічого більше.

А що очікувала Каріна, і чи мало це для мене значення? Чи справді вона принесла себе в жертву, чи це всього лише гра? І як я дізнаюся правду?