2 Надін

- Отже, коли не дуже шановний старший радник його високості принца Алі - Мухаммед програвся, він благав мене про милосердя, - кажу дівчині, уважно вивчаючи її реакції. - Він повідомив, що в нього є красива племінниця, яка зараз живе в палаці і заради порятунку улюбленого дядька піде на все. Твій дядько сказав, що ти моя, поки мені не набриднеш.
В очах дівчини спалахує жах навпіл з впертістю. Останнє мене чимось і приваблює. Знаю багатьох, хто схилив би в покірності голову почувши те, що я щойно озвучив. Стати коханкою принца велика честь.
Роблю крок назад і дивлюсь на жінку, що стояла перед мною у шовку, мереживах і безглуздих домашніх туфлях.
У неї слов'янська зовнішність. Довге кучеряве волосся, великі очі й червоні губи були створені спеціально для зваблювання. Там, де злегка відкривався халат, я можу розгледіти повні груди, тремтячі з кожним подихом. Непогана фігура. Але таких як вона сотні, якщо не тисячі.
Як розцінювати її поведінку? Справді боїться - чи все це тонка гра? Мухаммед завжди грав обережно. Це був не той гравець, який здатен так легковажно поставити на кін своє майно і статус.
Тож я не здивуюсь, що таким чином можливо радник хоче прилаштувати свою племінницю. Не дарма ж вона тут стоїть напівоголена, і не квапиться сперечатись щодо своєї долі.
Був час, коли я не думав настільки цинічно про представниць слабкої статі й вірив у кохання, сім'ю та щасливий союз. Але останні роки мене переслідували жінки з
різних куточків світу, і їх цікавив не стільки я, скільки титул і багатство, які можна було здобути, вийшовши заміж за шейха. Ось і все.
- Я не власність Мухаммеда, - нарешті подає голос дівчина, перекидаючи з одного плеча на інше світлі кучері. Так і хочеться намотати їх на кулак. Що зробити потім - не задумуюсь. В цій українці є щось, що мене дратує і приваблює одночасно. - Я впевнена ви справедливі і зможете забезпечити мою безпеку. - в очах з'являється навіть натяк на сльози. Відмінна гра.
- Ти справді в цьому впевнена? Ймовірно, просто ти прагнеш отримати мене. Яка чудова нагода постати переді мною в такому вигляді і благати, чи не так?
Каріна схрещує руки на грудях, намагаючись приховати від мого погляду свої принади. Сльози з очей випарувались, так і не пролившись.
- Я в такому вигляді, тому що ваші охоронці не дали мені переодягнутися в нормальний одяг. Чи вважаєте варта ввічливо чекала поки я оберу щось сексуальне?
- Ти могла звечора так вбратись, знаючи, що твій дядько погодиться на гру.
- Який же ви самовпевнений! Думаєте якщо маєте титул - то кожна жінка мріє про ваше ліжко? - пирскає Каріна.
І дивиться на мене з непокірністю. Ось це раптово і заводить. Хочеться згасити її вогонь. Показати місце жінки. Воно біля ніг чоловіка.
- Не смій зі мною сперечатись! - гаркаю на неї.
- Вибачте, - відповідає тихіше. Але бунтарський блиск її очей нікуди не подівся.
То що робити з нею і боргом? Пробачити раднику я не мав жодного права. Тоді всі вважатимуть королівську сім'ю слабкою. Стратити його мені не дозволить Алі. Він вже повідомив свою позицію - залюбки забере дівчину і виплатить мені борг.
Але я не готовий віддавати цю іграшку Алі. Він занадто зайнятий державними справами і приготуванням до весілля. Поява в його оточенні світловолосої дівчини може лише зіпсувати стосунки з майбутньою ріднею.
Отже, треба вирішувати щось самому. А в присутності білявки нічого не вирішується. Бо вона немов пісок який потрапив в око. Муляє і дратує.
Стоїть зовні покірна, але навіть на відстані відчуваю її опір. Небажання поводитись як справжня чемна жінка. З нею буде більше проблем, ніж задоволення.
Підходжу ближче, аби зловити ледь помітний аромат якихось квітів. Певно він йде від волосся білявки. Підхоплюю руками поли халата і смикаю їх в різні боки.
Шовкова тканина впала до її ніг на кам'яну підлогу. Вона залишилась в напівпрозорій піжамці - тоненькі бретелі сорочки, ніжна тканина з мереживом, що охоплює повні груди. Каріна намагається прикрити тіло руками.
- Ти не настільки спокуслива, як тобі здається, - незворушно кажу.
Хоча насправді несподівано відчуваю справжній шторм всередині. Наче ніколи не бачив раніше оголене тіло. Хочеться зазирнути під шовк, вивчити її далі. І звісно ж прогнути під себе.
- Якщо я вас не приваблюю - просто відпустіть. Впевнена, дядько Мухаммед може розрахуватись з боргами й без моєї допомоги.
- Але я тебе виграв, - усміхаюсь їй. - Тому або ти відпрацьовуєш, або ми вчинимо простіше - стратимо боржника і його родину.
Кров відливає від її рожевих щік так стрімко. як я ще ніколи не бачив. Схоже дівчина не думала, що їх з дядьком розрахунок обернеться таким результатом.
- І тітку Марі і сестру Зурфу? - перепитує вона, дивлячись на мене з жахом. Тепер в її очах я справжній монстр.
- Всю родину.