АКТ ТРЕТИЙ — ПІД КІРОЮ ШКІРИ

14. ЕПІЗОД: ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАЛАЦУ 

ІНТ. ТРОННИЙ ЗАЛ — ДЕНЬ 

Світло холодне, крізь високі вікна. Палац знову має життя, але це життя — ритуальне, порожнє. 

ПРИНЦ ТЕО стоїть у центрі, у старій, погано припасованій королівській формі. Його обличчя — чисте, виголене, невиразне. Очі дивляться вдалеч. 

Навколо — слуги, леді, міністри. Всі мовчки вдивляються. 

КОРОЛЬ повільно підходить. Погляд — не батьківський, а аналітичний. Він дивиться, ніби шукає підтвердження, що це — справді він. 

КОРОЛЬ (м’яко, але відчужено):
— Ти мій син.
(пауза)
— Але хто ти зараз? 

ПРИНЦ не відповідає. Лише глибоко вдихає. 

--- 

ІНТ. ПРИВАТНІ ПОКОЇ — ПІЗНІЙ ВЕЧІР 

Свічка горить на трюмо. Принц стоїть перед дзеркалом. 

Він дивиться на себе — довго. Торкається свого обличчя. 

Його рука тремтить. 

ВІДОБРАЖЕННЯ — холодне, застигле, незнайоме. 

Тиша. 

ПРИНЦ (пошепки, майже нечутно):
— Я забув, ким я був.
(пауза)
— Але це не я. 

Обличчя в дзеркалі, здавалося б, ледь змінюється. Він бачить там щось інше — і себе в сараї, і Ґанну, і нічний дощ, і тепло ложки біля вуст. 

Він сідає на край ліжка, ніби вперше відчуває вагу власного тіла. 

Тиша поглинає. 

--- 

15. ЕПІЗОД: ПОРОЖНЕ СТРАЖДАННЯ 

ІНТ. СПАЛЬНІ ПОКОЇ ПРИНЦА — НІЧ 

Тихо. Грає ніжна музика — ледь чутно, як зі скриньки (але тільки в уяві Тео). 

ДВЕРІ відчиняються. У кімнату входить ДІВЧИНА — вродлива, впевнена. Її очі палкі, губи злегка посміхаються. 

Вона несе себе з готовністю, як колись. 

ДІВЧИНА
(пошепки, наближаючись)
— Я знаю, що ти повернувся. І я пам’ятаю, як ти любив... 

Вона сідає на його коліна, починає роздягатися. 

ТЕО дозволяє їй — автоматично, без емоцій. 

--- 

МОНТАЖ: 

Їх тіла зливаються. Все виглядає «ідеально» — красиве тіло, розкішна постіль, приглушене світло. 

Але ТЕО — ніби відсторонений. Він не дивиться на неї. Його очі — в темряві, десь далеко. В голові — спогади про Ґанну, її руки, її шепіт, її сум. 

ДІВЧИНА
(помічаючи його байдужість)
— Ти ж тут? 

ТЕО раптом різко зупиняється. Піднімає її з себе. 

ТЕО (глухо):
— Іди. 

ДІВЧИНА
— Що? 

ТЕО (різко):
— ІДИ. ЗАРАЗ. 

Він відвертається. 

ДІВЧИНА, ображена й розгублена, натягує одяг, виходить. Двері грюкають. 

--- 

ІНТ. СПАЛЬНІ ПОКОЇ — ПІЗНІШЕ 

ТЕО лежить на ліжку, обличчям до стелі. 

Тиша. Світло гасне. Він закриває очі. 

В уяві — ҐАННА, яка годує його з ложки. Її втомлений погляд. До щему знайомий дотик. 

Її очі, її губи... стегна. 

Його очі зволожуються. 

ТЕО (ледь чутно, ніби сам до себе):
— Я був живим… там. 

--- 

16. ЕПІЗОД: СПОГАД — ПРИНЦ У ДИТИНСТВІ 

ІНТ. СТАРИЙ ДВОРИК ПАЛАЦУ — ДЕНЬ (ФЛЕШБЕК) 

Маленький ТЕО, 6 років, сидить на підлозі з дерев'яною конячкою. Грає мовчки. Навколо — мертва тиша. 

--- 

ІНТ. ПАЛАЦОВА СПАЛЬНЯ — ТЕМНИЙ КУТОК 

МАТИ лежить у ліжку. Бліда, з кожним подихом слабне. 

Хлопчик заглядає в двері. Очі повні страху і бажання бути поруч. 

У кімнаті стоїть СЛУГА — передає щось виховательці. 

> СЛУГА:
— Його Величність зайнятий. Просив передати… 

Вихователька зітхає, бере дитину за плечі. 

> ВИХОВАТЕЛЬКА (сухо):
— Не плач. Принци не плачуть. 

Маленький Тео стискає губи. Падає поглядом у підлогу. 

--- 

ІНТ. КАБІНЕТ КОРОЛЯ — ПІЗНІШЕ 

Тео тихо заходить. Порожньо. 

Він ховається під великим дерев’яним письмовим столом. 

--- 

З-ПІД СТОЛА — ЙОГО ПОГЛЯД 

Він бачить ніжки жінки у шовковій сукні. Вона сміється, сідає на стіл. 

КОРОЛЬ підходить до неї. Його голос — п’яний, розслаблений. 

Тео затамовує подих. Маленьке тільце стискається в тінях. 

> ЖІНКА (фліртуючи):
— А твоя дружина?.. 

> КОРОЛЬ (байдужо):
— Її вже немає. 

Тео слухає. Його очі — кам’яніють. Запам’ятовує. 

--- 

ІНТ. СТІЛ — ТЕО (ПІЗНІШЕ) 

Він усе ще під столом. Обіймає свою іграшку. Його очі дивляться в нікуди. 

> З-ЗА КАДРУ:
— Принци не плачуть... 

--- 

ПОВЕРНЕННЯ ДО ТЕПЕРІШНЬОГО 

ІНТ. СПАЛЬНЯ ПРИНЦА — НІЧ 

Тео сидить на підлозі біля вікна. Той самий вираз обличчя, як у дитини — холодна мовчазність. Очі в сльозах, але він не дозволяє собі плакати. 

> ТЕО (пошепки):
— Я не принц. Я — тінь. 

--- 

17. ЕПІЗОД: ДЗЕРКАЛО 

ІНТ. ПАЛАЦОВА СПАЛЬНЯ — НІЧ 

М'яке світло місяця пробивається крізь високі вікна. На стіні — велике дзеркало в золотій рамі. Перед ним стоїть ТЕО, в самій сорочці. Його обличчя — бліде, втомлене, але з глибоким внутрішнім напруженням. 

Тиша. 

Тео вдивляється у себе. 

--- 

ДЗЕРКАЛО — ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ 

Спершу — сучасний Тео. Очі — живі, хоч і зболені. 

Мить — і в дзеркалі його обличчя змінюється. Чітко видно "старого" Тео — того, хто був принцом до всього: холодний погляд, самовпевненість, тінь жорстокості. 

Тео відступає, але не відводить очей. Обличчя в дзеркалі починає змінюватися в такт його спогадам. 

--- 

СЕРІЯ ФЛЕШБЕКІВ (СТИЛІЗОВАНО, РІЗКО, ЗВУКИ ПЕРЕПЛІТАЮТЬСЯ) 

– Сарай: Ґанна на колінах, промінь світла з даху, її усмішка.
– Королівський бал: сотні очей, музика, блиск, фальшиві усмішки.
– Повії в ліжку: їхні руки, їхній сміх — мертвий.
– Крик: його кулак у стіні, кров.
– Її очі: Ґанна дивиться на нього, спокійно, мовчки.
– Відлуння голосу: 

> ҐАННА (згадкою, ніжно):
— Але ти ще є. 

--- 

ПОВЕРНЕННЯ В СПАЛЬНЮ 

Тео хитається. Дивиться знову в дзеркало. 

У відображенні — він. Теперішній. Зі сльозами в очах. Він дивиться прямо на себе. 

> ТЕО (пошепки):
— Я був… чудовиськом. 

Пауза. Глибоке дихання. Руки тремтять. Він стискає їх у кулаки, потім розтискає. 

> ТЕО:
— Але… я ще є. 

Він відвертається від дзеркала. Йде. 

--- 

18. ЕПІЗОД: РІШЕННЯ 

ІНТ. ПАЛАЦ — БІБЛІОТЕКА / ВЕЧІР 

Тео стоїть біля вікна. У руках — старий пергамент з родовим гербом. Його погляд — вже інший. Спокійний, але твердий. 

У дверях з'являється Король. Мовчки дивиться на сина. 

> КОРОЛЬ:
— І куди ти підеш, синку? 

> ТЕО (не обертаючись):
— Туди, де залишив частину себе. 

Пауза. 

> — Я мушу повернутися. Їй потрібна правда.
— І мені також. 

--- 

МОНТАЖ: 

— Тео переодягається у простий одяг.
— Проходить залами палацу — вони здаються йому порожніми.
— Відкриваються ворота.
— Принц сідає на коня, сам.
— Довгий прощальний погляд назад.
— Кінь рушає. 

--- 

ОСТАННІЙ КАДР АКТУ III: 

Принц їде полем, самотній силует на фоні заходу сонця. 

КІНЕЦЬ ТРЕТЬОГО АКТУ. 

---