Розділ 7

Зоя слухала музику і енергійно мила посуд була в гуморі, тому, що Віктор житиме поблизу вони вирішили жити біля того готелю, де вона працювала.
За, те, що така подія збудиться вона з Віктором вечером випили кави з тістечком і до десятої переписувались.
О, дев’ятій годині ранку дівчинка миттю прибігла з пакетом продуктів плюс солодке собі,  та її брат хапнув половину батончика і йогут.
Її це злило, та коли вона була в навушниках все забувала навіть про обов’язки.
То же були на носі новорічні свята Зоя прикрашала вхід до готелю і в кожні номери клала на столи новорічні дощики¹ з трьома кульками.
¹Новорічний дощик-це прикраса його вішають в різних місцях дому можна вішати будь де.
-Зробила?-підійшовши до Зої її брат він мав повісити нові картини.
В сім’ї було прийнято на свята вішати різні картини а якщо комусь з людей сподобалась якась картина вони її віддавали. Це був подарунок на різні свята людям а іноді Зоя вішає свої картини.
Дівчинка з мамою робити їду для гостей і для родини.
-Як там твій хлопець?-несподівано спиталась в Зої мама.
Дівчинка глянула на неї і почервоніла трохи. Вона тим часом різала овочі для салату і порізалась.
Кров по малу текла, та як завжди зупинялась і зразу засихала.
-Болить?-глянувши на її палець Олеся і в кухні найшла пластир який дала дочці.
-Все добре-заспокоювала дівчинка маму клавши собі пластир-Та варто щось говорити коли в мене в руках ножа нема а, то могла і весь палець порізати.
Олеся зблідла після цих слів.
-Я ж не в серйозно-побачивши її обличчя промовила злякано Зоя.
-Гаразд.
-Так все тепер мовчки робимо-попросила дівчинка і за кілька хвилин все було подане людям.
-«Рада, що свята близько?»-прийшло повідомлення від Віктора його фото стало трохи яскравішим.
-«Вибач, що не написала рано купу справ було».
-«Забий все ок, то ти я бачу номери прикрашаєш? Замітив коли з ванни вийшов».
Зоя шокувалась вона була впевнена, що його нема тому й спокійно прикрашувала.
-«Вибач я дура треба було впевнитись, що тебе нема».
-«Пусте».
-«Та, яке пусте я в навушниках прикрашала твою кімнату а, ти там був».
-«Послухай».
-«Що?».
Зоя терпляче чекала на відповідь, та він вийшов з мережі.
-Ти, можеш заспокоїтись?.
Зоя зірвалась від несподіваного приходу Віктора.
-Розслабся я ж кажу, нічого таке колись подібне було-спершись коло телевізора хлопець роздивлявся її кімнату.
-Тобто було колись?-повторила Зоя.
-Якось дома сестра зайшла в кімнату а я футболку надягав збирався на двір вона побачила і шокувалась, та повільно йшла.
-О…
-Та… не дуже файно вийшло.
Зоя кивнула і вони продовжили розмову.