-Підемо в кафе де були того разу?-спитав Віктор Тінь в Зої Троянди.
-Ти прочитав мої думки-вдарила легенько в плече дівчинка і всміхнулась, та побачила на його обличчі нічого-Вибач захопилась.
-Та пусте-йшовши сходами до кафе Віктор засміявся і почав лоскотати дівчинку.
-Годі Вікторе я лоскоту боюсь.
-Тобто боїшся?-не зрозумів хлопець.
-Ну… не в тому сенсі, що боюсь а в тому, що починаю сміятись коли за лоскочуть… а от коли на ліжку можу ногою вдарити.
Дивлячись один на одного почали сміятись і зупинились лиш тоді коли Зоя глянула прилавок де були тістечка з тортами а працівником був її батько.
-Чого бажаєте?-всміхнувся Юрій.
-Нам любу каву і кусок шоколадного торта-замовив Віктор а Зоя вже сиділа за столиком, що й того разу.
-Ти не казала, що твій тато тут працює-Віктор поклав замовлення на стіл і трохи вкусив шоколадного торта-М а тут начинка біла.
-Це крем-пояснила Зоя так само відкусивши торта.
Торт плавав ніби в роті а крем додавав ніжніший смак. Зоя не любила шоколадні торти, та відмовити Віктору не могла замовив його, то й нехай дівчинка будь, що з’їсть аби там начинка була.
-Вибач я трохи задумалась.
-Е… я й не замітив а, що таке?.
-Я думала, що тато піде давати номери людям він все там був а тепер тут.
-Можливо просто твої батьки помінялись?.
-Можливо-крутивши ложкою в каві Зоя прийшла до тями і пів години розмовляла з Віктором.
-То, ти лишаєшся тут?-здивувалась Зоя.
Віктор кивнув.
-Ну тут десь близько не в готелі звісно-кінчиком рота всміхнувся парубок.
-Згодиться-хлопнула дівчинка.
-Ти смішна.
-Знаю.
Вечір був з книгою « Летті ґвінґілл. Колиска друїдів»¹ а потім телесеріал «Пригоди Мерліна»².
¹Україської письменниці Єви Сольської.
²«Пригоди Мерліна» — британський фентезійний телесеріал, що виходив у 2008—2012 роках на каналі BBC. Заснований на легендах про Короля Артура, хоча і значно відрізняється від традиційніших версій міфа.
Зоя любила міфи, легенди і вірила в них, те, що її цікавило записувала.
-«Привіт ще спиш?»-спитав Віктор в десятій годині коли Зоя просто лежала на ліжку.
-«Ні, давно встала».
-«Зрозумів я лиш кілька хвилин тому».
Зоя засміялась і мабуть він також.
-«Як твій вечір?»-спиталась дівчинка.
-«Нормально, ти змінила трохи моє життя тому я почав дуріти з сестрою».
-«А я думаю, що за звуки були»-відправивши задом на перед усміхнений смайл.
-«Мішали?».
-«Ні я тоді дивилась фільм все добре».