Розділ 3

Зоя найшла того хлопця в соцмережі під псевдонімом «Тінь» зразу зрозуміла чому в нього фото були чорні обличчя не було, та вона ж його бачила трохи розгледила: біла шкіра а світле волосся спадало на очі.
 Дівчинка думала чи написати йому чи особисто спілкуватись, та потім згадала, що  йому краще переписка тому написала так як він був в мережі.
-«Привіт-це я ми вчора спілкувались на дворі»-вона терпляче чекала відповіді а коли чекала ставила сердечка на його фото.
 -«Салют так пам’ятаю»-на мобільний прийшла відповідь.
-«А як тебе звуть щоб було комфортніше переписуватись і говорити?»-швидко набрала Зоя.
На екрані мобільного були три крапки парубок щось набирав в Зої калатало серце.
-Як ж його звуть?-сама в себе спитала вона.
-«Віктор Тінь»-відповів хлопець «Тінь моє прізвище не придумую».
-«Класно і тобі підходить… А я Зоя Троянда».
-«Гарне прізвище квітка».
-«Так батьки люблять несподіване тато пояснював».
Зоя відправила веселого смайлика  а він червоного ніби почервонів переживав чи, що? .
-«Ти ж казав, що тобі краще переписуватись чого ти почервонів?».
-«Я ще з дівчатами не переписувався лиш з пацанами і батьками».
-«Зрозуміла… мила в тебе сестричка».
-«Так іноді надокучлива наприклад зараз по лізла до моїх речей».
Зоя засміялась.
-«Вона ж маленька».
-«Так, та де ж повага?».
-«Я люблю дітей вони милі звісно надокучливі, та все ж в мене брат малий йому десять  років».
-«І в мене Софія десять років має».
-«Співпадіння? Не думаю»-пожартувала Зоя і додала-«То… нам по двадцять?».
-«Е… ні… мені двадцять один».
-«А… гаразд»-зніяковіла Зоя і щоб далі дурного не писати вийшла з мережі і дуріла з братом.
Зоя не тямила чому Віктор в тіні а не хоче розкритись по справжньому ну розуміла, та це ж давно було тому вона написала йому те, що колись читала.
-«Не тужи, що світ чорно-білий. А раптом він полотно для кольору твого кохання?¹».
¹Написала Ольга Андріяшко картки Де живе твоє Натхнення?.
Останнє слово вона написання повільно, так як щось відчувала до нього, та все одно відправила.
-«Так правда»-зразу з’явилась відповідь-«Та іноді в тіні добре якщо не хоч нічого казати і робити боляче». 
-«Та не треба ж тримати все в собі… це дивно писати хлопцю зазвичай він таке дівчині каже, що не треба тримати все в собі і так далі».
-«Чого це? Ні в хлопців також є щось про, що вони мовчать».
-Ясно.
Зоя сіла на підвіконник, та вдивлялась як люди, що були ночували гуляли а їхні діти грались в снігу.
Вона все більше думала як витягти хлопця з тіні навіть не просивши не можна ж жити так і їй спала одна думка, та спершу мусить з ним поговорити а тоді зробить сюрприз.