Попелюшка у великому місті

Розділ 7

У вітальні панувала вкрай напружена атмосфера, що було вкрай недивно, враховуючи, що нам сказали зібратися тут з якоїсь украй важливої причини. Можна було б подумати, що організатори шоу підготували для учасниць якийсь приємний сюрприз, проте похмуре обличчя та серйозний тон редакторки, що повідомляла нам про майбутні збори, яскраво свідчили, що позитивного варіанту розвитку подій точно не варто чекати.

— Може, Паша хоче когось передчасно вигнати? — припустила Ліза, показово нервово барабанячи довгими нігтями з ідеальним манікюром по скляному столику перед собою.

Розуміючи, що її знімають розставлені по всьому пентхаусу камери, дівчина докладала максимально зусиль, щоб її тіло виглядало якнайвиграшніше.

— Цілком імовірно, якщо він знайшов щось компрометуюче на когось з нас, — поспішила підтримати свою нову «подружку» Настя.

Її слова викликали в мене тривогу. Невже Паша викрив затію продюсера з підсовуванням йому «правильної» дівчини та вирішив зруйнувати його план, вигнавши мене з шоу?  З кожної секундою це здавалося мені все більш реальним, так що я безперестанку відтворювала в голові найбільш песимістичні сценарії подальшого розвитку подій.

Звісно, команда шоу навряд чи дозволить Паші публічно заявити про «підсунену обраницю», тому найімовірніше, що вони разом вигадають якусь причину, щоб ганебно вигнати мене, не чекаючи навіть щотижневої церемонії відбору. Цікаво, мене назвуть ескортницею чи припишуть прихованого чоловіка?

Я важко зітхнула, нервово поправляючи волосся.

— Усе в порядку? — запитала Іра, що сиділа поруч.

Варто було визнати, що серед усіх учасниць ця дівчина мала найдобріший характер і не сприймала інших як ворогів, яких потрібно знищити. Якби нам довелося потрапити в одну компанію за інших обставин, я б, поза всякими сумнівами, поспішила потоваришувати з нею, проте, на жаль, зараз у мене в пріоритеті знаходилася інша важлива місія, так що заводити друзів було просто-напросто недоречним.

— Так, усе гаразд.

Не було схоже, що моя коротка відповідь змогла переконати її, проте, на щастя, від подальшої розмови мене врятувала поява Паші.

Як і минулого разу, виглядав він просто чудово та вишукано, незважаючи на простоту вбрання — темно-синьої сорочки, джинсів і кросівок, логотип на яких красномовно повідомляв про їх величезну ціну.

— Вітаю, дівчата, — промовив Паша з таким понурим обличчям, що ми одразу ясно зрозуміли, що на нас чекають далеко не приємні новини. — Я дізнався, що серед вас панує далеко не найприємніша атмосфера, а конкуренція перетворюється у справжню ворожість. Для мене таке є абсолютно неприпустимим, так що я хочу окремо поговорити з двома найзапеклішими сторонами цього конфлікту, щоб з’ясувати, чи можливе ваше подальше перебування на шоу. Насте, Аню, ходімо.

Що ж, усе виявилося не настільки страшно, як я уявляла, проте ризик залишити шоу все-таки існував. Хрещена не попереджала мене, що показова виклична поведінка «для камер» може призвести до таких наслідків, тому заготовленого алгоритму дій у мене не було. Залишилося сподіватися на власну імпровізацію.

Слідуючи за Пашою, ми з Настею піднялися на другий поверх пентхаусу крученими металічними сходами та ввійшли до невеличкої кімнати з темними стінами, де з меблів знаходилися лише два шкіряні чорні диванчики. Очевидно, це приміщення було спеціально обладнане для того, щоб проводити показово «складні» бесіди. Його головною метою, поза всякими сумнівами, було викликати дискомфорт. Очевидна, місія була успішно виконана і навіть перевиконана.

Паша опустився на один з диванів і жестом руки вказав нам з Настею на місце напроти себе. Ми поспішили сісти туди та почали чекати, що ж він нам скаже.

— Що ж, дівчата, вам є що сказати?

Настю не треба було просити двічі. Вона одразу ж почала розповідати про те, як люто та безжалісно я накинулася на неї, так що їй — невинному янголятку — залишалося тільки захищати свою честь і гідність.

Тепер вимогливий погляд Паші перейшов на мене, очікуючи почути другу сторону конфлікту, проте в мене вдавалося лише дивитися на нього налякано, швидко кліпаючи густими накладними віями.

Я відчула себе загнаною та розгубленою. І як пояснити свою поведінку? У конфлікті з Настею мною, буду відвертою, керувала образа через нашу довгу та непросту історію, але я не могла поділитися нею, не викривши свого обману.

Тому єдиним, що мені залишалося, було дивитися то на зведену сестру, то на Пашу, то на камеру і відчайдушно сподіватися, що настане якесь диво, що зможе врятувати мене з такої безнадійної ситуації.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше