Розділ 3

Перепалка між дівчатами все ніяк не згасала. Більше того, до неї приєднувалося все більше і більше учасників. Неважко було здогадатися, що всі вони просто-напросто були спраглі до глядацької уваги, не розуміючи, що запам’ятатися мало — потрібно стати їхньою фавориткою.

Тому моя стратегія, яку заздалегідь продумала хрещена, полягала в тому, щоб спершу довести глядачам, що я саме та, хто потрібна Паші, а тоді вже долучатися до конфліктів, які були необхідною частиною шоу.

На секунду я зупинилася, не вірячи, що дійсно думаю таким чином. Невже все це справді відбувається зі мною? Невже все це не дивовижний сон, а реальність?

Так, Аріно, це реальність, і тобі потрібно пристосуватися до неї, ставши кимось іншим. Несподівано я з чіткою ясністю усвідомила, що по завершенню цього реаліті я стану зовсім іншою. Добре чи зле — час покаже.

Я дивилася на дівчат, і мене гризла цікавість того, чи вони дійсно вірили, що зможуть виграти це шоу. Чи хоч одна з них справді сподівалася побудувати з Пашою міцні довготривалі стосунки?

Крім того, мене все ще дивувало прагнення самого відомого актора зробити все по-чесному на телебаченні, що змушувало продюсерів вести свою гру та підводити його до потрібної для шоу кандидатуру.

У будь-якому разі, це не моя справа. Мені потрібно було стати для нього ідеальною обраницею, на що я й збиралася витратити всі зусилля.

Коли сутичка між дівчатами нарешті стихла, знімальна група вирішила переходити до наступного етапу шоу і покликала до нашого шатра Пашу для загальної розмови перед першим відбором. Кожна з нас одразу ж сіли рівніше та вдягли на обличчя свої найчарівніші усмішки, бажаючи продемонструвати себе з найкращого боку.

Зайшовши до намету, Паша обвів нас усіх теплим, приязним поглядом і всміхнувся.

— Я маю дещо запитати у деяких з вас, проте спершу хочу дати слова вам самим. Чи є щось таке, що вам хотілося б дізнатися про мене?

Я рвучко підняла руку, оскільки очікувала саме такого моменту, щоб привернути до себе увагу. Це була ідеальна можливість для мене зарекомендувати себе як одну з тих, що найбільше цікавилася цим чоловіком.

— Прошу, Аню.

Я зустрілася поглядом з Пашою та, дивлячись йому прямо в очі, запитала те поза всякими сумнівами, цікавило не лише мене:

— Чому ти вирішив шукати дівчину саме таким чином?

Паша посміхнувся та відповів так швидко, що ставало очевидно, що він очікував на це запитання:

— Фактично, робота забирає майже весь мій час. Людям поза цією сферою може здаватися, що життя акторів схоже на казку, але насправді ми докладаємо чимало зусиль для того, щоб створити картини, які подарують людям емоції, які вони так прагнуть. Ми вкладаємо всіх себе в те, що робимо, так що не залишається ніяких сил на те, щоб ще десь окремо шукати свою другу половинку, — чоловік говорив це з таким запалом, що не залишалося жодного сумнівів, що кожне його слово було правдою. — Коли мені запропонували взяти участь у такому відомому форматі, який так люблять тисячі людей, я зрозумів, що це мій шанс.

— Поєднати приємне з корисним?

— У точку, Аню, — Паша повернувся до інших дівчат. — Ще якісь запитання?

Настя підняла руку.

— Прошу.

— Якою є дівчина твоє мрії?

Я ледве втримала від того, щоб не закотити очі. І що вона розраховує почути у відповідь? Свій опис?

Паша наморщив чоло. Йому знадобилася хвилина, щоб якомога коректніше сформулювати свою відповідь:

— На жаль, я не можу описати дівчину своє мрії, оскільки ще не зміг ідентифікувати її. Та щойно я знайду її, то не баритимусь з тим, щоб поділитися своїм щастям.

Настя кивнула та мимоволі закусила губу, продемонструвавши прикрість, що просто таки з’їдала її. Схоже, вона щиро сподівалася, що Паша якось особливо виділить її, зробивши якийсь вишуканий натяк на неї в своїй відповіді. Вибач, Настю, але попри все, у чому переконувала тебе мама, життя не є казковою історією. Тут усе працює інакше.

Так як в інших запитань до Паші не було, то тепер їх задавати почав сам чоловік.

— Іро, Наталю, Рито, Дашо, протягом нашої розмови ви розповіли про себе найменше. Можливо, ви хочете зараз щось додати?

Це питання сконфузило дівчат. Вони не були готові, що доведеться ще щось додавати про себе перед усіма іншими, а не тет-а-тет з Пашою. Я відчула щиру полегкість від того, що не є однією з них. Не знаю, яке саме враження склав про мене цей чоловік, проте одразу ставало очевидно, що воно було достатньо сильним, принаймні поки що.

Урешті-решт додатково розповісти про себе наважилася лише Іра. Відкинувши за спину свої довгі світло-каштанові кучері, вона почала активно ділитися своїм досвідом роботи няні.

Не було жодних сумнівів, що ця дівчина просто обожнювала свою справу. Іра щиро любила дітей, і її найтепліші почуття до них відображалися у кожному слові. Чим більше я її слухала, тим більшою симпатією проникалася до цієї дівчини. І схоже, що я була такою не одна.

Коли Іра закінчила, Паша кивнув і промовив:

— Дуже дякую, Іро, за таку цікаву розповідь. Дівчата, гадаю, тепер я почув достатньо для того, щоб зробити свій перший вибір і попрощатися з тими з вас, з ким у нас точно немає спільного майбутнього.