Попелюшка у великому місті

Розділ 2

Три. Два. Один.

Ну от і настав мій час.

Я вийшла з машини, що доставила мене до місця зйомок, і повільно, як вчила хресна, рушила до того самого чоловіка, серце якого повинна була підкорити. Мушу зізнатися, що камери змушували мене відчувати себе страшенно некомфортно. Їх було чимало, і всі вони невідривно слідкували за мною, змушуючи перебувати в постійному напруженні.

Хоч у своєму зовнішньому вигляді можна було не сумніватися, бо мій наряд був з ретельністю обраний професійною стилістикою. Задачею пані Міли було вдягти мене в щось таке, що б не кидалося в очі, але демонструвало вишуканий смак, і, як на мене, вона з нею впоралася просто чудово.

Сам Паша на всі сто відсотків відповідав своєюму статусу зірки. Виглядав він просто фантастично. Чоловік вдягнув класичний костюм, який сидів на його підкачаному тілі просто ідеально. До того ж, від нього відчувалася дуже позитивна енергетика, що одразу ж викликало до нього позитивні емоції.

Як і казала мені хресна, я стала доволі близько до Паші. Доводилося грати за правилами гри, навіть попри те, що самій мені це було не дуже комфортно.

— Що це за аромат?

Його перше запитання стало несподіванкою для мене, але я зуміла не продемонструвати цього та, швидко пригадавши назву на упаковці, відповіла:

— «Pure XS» від «Paco Rabanne». Подобається?

— Дуже.

— Рада чути.

Піддавшись якомусь незбагненному пориву, я зробила ще один крок до Паші. Спершу мені здалося, що це було помилкою, але, поглянувши на його обличчя, я зрозуміла, що все зробила правильно.

— То як тебе звати?

Я ледве не назвала своє справжнє ім‘я, але, на щастя, вчасно пригадала легенду.

— Аня.

— Розкажи трохи про себе, Аню, — попрохав Паша.

Мені не хотілося брехати йому, вигадуючи зараз якісь нереальні історії з життя, якого фактично не існувало, тому я видала таке:

— Я ще не прожила достатньо довго, щоб набути якогось екстраординарного життєвого досвіду, яким можна поділитися. Саме тому моя розповідь про себе зараз може обмежитися лише роботою психологом.

На обличчі Паші з’явилося щире зацікавлення.

— Добре розбираєшся в людях?

Я знизала плечима.

— Принаймні саме так стверджують відвідувачів мого кабінету.

На якусь хвильку Паша задумався над моєю відповіддю, а тоді сказав:

— Дозволь ще запитати, який твій улюблений фільм?

Я вирішила, що тут можна бути абсолютно чесною з ним, тому майже одразу ж відказала:

— «Острів проклятих».

— Любиш Ді Капріо?

Я поспішила спростувати його передчасний хибний висновок:

— Мушу визнати, що він дійсно гарний актор, проте в цьому фільмі мене більше зацікавив психологічний стан його персонажа, за яким було вельми цікаво спостерігати та аналізувати.

Очевидно, я сказала саме те, що треба, оскільки на обличчі Паші з’явилася задоволена усмішка.

— Бачу, ми знайдемо спільну мову.

— Подивимося, як воно складеться.

Грайливо підморгнувши, я вирушила до того місця, де вже зібралися інші учасниці, не забуваючи похитувати бедрами, на чому наполягала хресна.

Увійшовши до просторого шатра, я одразу ж відчула на собі дев’ять пар оцінюючих поглядів. Гордо розправивши плечі, я усміхнулася, привіталася та зайняла єдине вільне місце, на лаві біля симпатичними дівчини з синювато-чорним волоссям.

Не минуло й кількох хвилин, як знову завирувала розмова, яку урвала моя поява. Дівчата обговорювали свої враження від Паші, а я уважно слухала, не поспішаючи приєднуватися до загальної дискусії.

Я добре усвідомлювала, що повинна брати активну участь у шоу, та все ж у перший вечір можна було дозволити собі не привертати уваги та спостерігати, роблячи висновки про конкуренток.

Чесно кажучи, було важко сприймати їх виключно як суперниць. Вони всі вели себе так мило та відкрито, що мимоволі хотілося подружитися з ними, проте хресна чітко дала мені зрозуміти, що не варто про це навіть мріяти. Ніхто не йде на таке реаліті, щоб знайти друзів. Тут усім потрібна лише перемога.

Єдиною дівчиною, щодо якої в мене не виникало жодних ілюзій, була Настя.

Чесно кажучи, я ледве стримувала себе від частих стривожених поглядів у бік зведеної сестри. Як-не-як, якщо вона впізнає мене та розкриє мою справжню особистість, то усе буде невиправно зруйновано.

Та, на щастя, поки Настя не звертала на мене особливої уваги, бо була повністю сконцентрована на тому, щоб здобути крутих подружок, які могли б допомогти їй у майбутньому. Якщо ж говорити конкретніше, то її головною ціллю стала Ліза. Знаючи те, як сильно Настя з дитинства марила модельним бізнесом, нічому було дивуватися.

Та недовго серед нас панували мир і злагода, оскільки зовсім скоро виник перший конфлікт. Спричинила його вельми очевидна брехня однієї з учасниць. Не було жодних сумнівів, що в розповіді Рити про її знайомство з Пашою було чимало вигаданих елементів.

— … а тоді він підійшов до мене, обійняв і сказав, що саме таку дівчину прагнув зустріти все своє життя.

— Та це ж повний абсурд! — вигукнула Карина, якій уже урвався терпець слухати це.

— Що я такого сказала? — обурилася Рита.

— Усе, що ти щойно сказала, аж ніяк не може бути правдою.

— А тобі звідки знати? Хіба ти була присутня при нашій зустрічі, щоб заявляти таке?

Карина пирхнула та відкинула з плечей за спину довге платинове волосся.

— Ні, але я достатньо добре зрозуміла стиль спілкування Паші, щоб бути певною, що йому невластива така поведінка, яку ти описуєш.

— Я не розумію, який сенс тобі тут зараз брехати, якщо результат твого знайомство з Пашою це не змінить, і, до того ж, глядачі й так побачать те, що сталося насправді? — втрутилася в розмову з вельми резонним запитанням.

І тут Рита, розуміючи, що її загнали в глухий кут, просто вибухнула:

— Ніби ви всі абсолютно чесні! Я не вірю жодному слову кожної з вас! Усе це шоу — фальшивка, і ви, фальшивки!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше