Розділ 36.

Рішення прийшло вночі.

Без порад.
Без менеджерів.
Без стратегій.

Леонардо сидів у темряві готельного номера й дивився на вимкнений екран телефону.

— Якщо я ще раз сховаюся… — прошепотів він у порожнечу, — я втрачусь назавжди.

---

Ранкові новини вибухнули несподівано:

“Леонардо виходить у прямий ефір без анонсу. Тема не розголошується.”

Інтернет завмер.

---

Софія дізналася про це від випадкової дівчини в кав’ярні.

— Це ж про вас… — прошепотіла вона. — Він іде в ефір.

Серце Софії стислося.

— Ні… не треба… — прошепотіла вона.

Вона боялася не скандалу.

Вона боялася правди.

---

Студія була без декорацій.

Без музики.
Без аплодисментів.

Лише камера.
Світло.
І він.

---

— Я тут не як артист, — сказав Леонардо в перші ж секунди. — Я тут як людина, яка зробила найбільшу помилку в своєму житті.

У студії запанувала тиша.

— Я злякався, коли потрібно було бути сміливим. Я мовчав, коли треба було кричати.
І через це втратив дівчину, яка дала мені більше, ніж слава.

---

Софія сиділа на ліжку, тримаючи телефон обома руками.

Сльози текли без дозволу.

---

— Я прошу вибачення не як зірка, — продовжив він. — А як чоловік, який не зміг захистити ту, кого кохає.

Він зробив паузу.

— Софіє… якщо ти мене чуєш…
Пробач мені за страх. За мовчання. За втечу.

---

Світ шаленіє.

Коментарі летіли сотнями:

— “Це справжньо…”
— “Він плаче?”
— “Це не піар…”
— “Ось що значить бути людиною.”

---

— Я не прошу повернути минуле, — сказав він тихо. — Я прошу лише шанс бути поряд сьогодні.

І вперше за весь ефір його голос зламався:

— Я кохаю тебе. Не в кадрі. А в житті.

---

Софія не могла більше сидіти.

Вона встала.
Одягла куртку.
І вийшла з кімнати.

---

Студія ще не встигла вимкнути світло, коли двері відчинилися.

Вона стояла там.

Жива.
Справжня.
Без фільтрів.

---

Він побачив її.

І замовк.

— Ти пробачила? — прошепотів він.

Софія підійшла ближче.

Камери все ще знімали.

— Я не для ефіру прийшла, Лео.

Вона взяла його за руку.

— Я прийшла, бо ти нарешті сказав правду.

---

Зал вибухнув тишею.

Найгучнішою з усіх можливих.

---

І цього разу
вибачення було не для глядачів.

А для двох.