Музика лилась, мов ріка.
Світло прожекторів грало на стінах музею, перетворюючи все довкола на декорації для казки.
А вони — двоє, що танцювали, ніби в цьому світі не існувало ні лайків, ні підписників, ні репутацій.
Лише подих. І серце.
---
Софія відчувала, як пальці Леонардо міцно тримають її руку.
Його погляд — уважний, теплий, щирий.
Він не бачив у ній “дівчину з інтернету”.
Він бачив людину.
І саме тому цей танок здавався справжнім дивом.
Та навколо — десятки очей.
Фотокамери, телефони, журналісти, охоронці.
Кожен їхній крок фіксувався.
Кожен рух — потенційний заголовок.
---
— Вони дивляться, — прошепотіла Софія, ледь торкаючись його плеча.
— Нехай, — відповів він. — Вперше я не хочу ховатися.
---
Він обернув її, і світ розчинився у музиці.
Сотні спалахів злилися у сяйво.
Хтось уже писав пости, хтось знімав сторіз —
але вони просто танцювали.
І Софія раптом зрозуміла:
страх зник.
Їй більше не було соромно бути собою.
---
Після танцю вони відійшли убік, серед картин і тіней.
Вона сміялася, трохи запаморочена від емоцій.
— Ти щойно зіпсував собі репутацію, — сказала з посмішкою.
— А може, нарешті її очистив, — відповів він.
Їхній сміх злився з музикою,
але серед гостей уже ширився шепіт.
> “Це вона, блогерка.”
“Як він може з нею?”
“Піар, сто відсотків.”
---
Леонардо бачив це, але не зупинявся.
— Софі, не слухай їх, — сказав він тихо. — Цей вечір — наш.
Вона хотіла вірити.
Та десь у глибині душі зароджувався холодок.
Вона знала, що цей світ не пробачає щирості.
---
За кілька хвилин їх сфотографували разом.
Він нахиляється до неї, вона сміється.
Кадр ідеальний.
Занадто ідеальний, щоб не стати вірусним.
І коли Софія повернулася додому тієї ночі,
її телефон вибухнув сповіщеннями.
#LeonardoRamirezNewLove
#CinderellaOnline
#ScandalAtTheGala
---
Вона сиділа на підлозі, дивлячись, як її ім’я розлітається мережею.
Коментарі, фото, пересуди.
Казка лише починалася —
але вже серед тисяч камер.