Розділ 14.

Софія не планувала повертатися на ту вечірку.
Після зустрічі з Андреа її минуле ожило — у стрічках, у сторіз, у коментарях.
Здавалося, що світ знову сміється з неї.

Наступного ранку вона сиділа в маленькому ательє біля свого дому, тримаючи в руках шматочок темно-синьої тканини.
— Хочеш, я його трохи підшию? — запитала власниця, літня жінка з добрим поглядом. — Гарне плаття, видно, що старе, але якісне.
— Так, воно з секонд-хенду, — посміхнулася Софія. — І мені воно подобається.

Вона купила його за копійки — те саме плаття, у якому стояла поруч із Леонардо на червоній доріжці.
Хтось би сказав, що це ганьба.
А для неї — символ.

Не все, що старе, варте забуття. Деколи в подряпаному дзеркалі видно правду краще, ніж у новому.

---

Коли вона поверталася додому, дощ змочив її волосся, а небо темніло.
І саме тоді телефон спалахнув повідомленням:

> Leo_Official: “Ти бачила новини? Вони кажуть, що я заплатив, аби тебе ‘підтягнути’ до рівня вечірки.”
Sofie: “Я бачила. Але я знаю, що це неправда.”
Leo_Official: “Але ти ж розумієш — я не можу мовчати.”
Sofie: “І не треба. Просто будь собою. Я впораюсь.”

---

Того вечора, сидячи перед дзеркалом, Софія розчесала волосся, нанесла легкий макіяж і вдягнула ту саму сукню.
Без брендів, без стилістів, без блиску.
Просто дівчина, яка більше не боїться власних шрамів.

Вона увімкнула прямий ефір.
— Привіт. Я Софія. Можливо, ви знаєте мене як “ту, з відео”.
Її голос тремтів, але вона продовжила:
— Так, моє плаття — із секонд-хенду. Так, я працюю баристою. Але знаєте що? Я щаслива, бо не прикидаюся.

Коментарі спершу сипалися з недовірою, потім — підтримкою.

> “Вона справжня.”
“Це краще, ніж усі гламурні вечірки.”
“Софі, дякуємо за чесність.”

---

Тим часом Леонардо, який саме давав інтерв’ю, зупинився, коли побачив на екрані прямий ефір.
Він посміхнувся.
І сказав журналістам:
— Ви питаєте, хто така Софі? Вона — єдина людина, яка нагадала мені, що світло — не завжди зі сцени. Іноді воно живе у тих, хто просто не здається.

---

Наступного дня всі медіа писали вже інше:

> “Бариста, яка перевернула інтернет. Софія — нове обличчя щирості.”
“Плаття з секонд-хенду стало символом справжності.”

---

А Софія, гортаючи стрічку, вперше за довгий час усміхнулася без болю.
Бо вперше вона не грала нічию роль.
Вона просто жила.

І в її серці тихо шепотіла віра:
Дива трапляються. Особливо тоді, коли перестаєш їх чекати — і починаєш створювати сам.

---