Розділ 11.

Кав’ярня  була заповнена ранковим шумом — звук кавомашини, дзвін ложечок, сміх і запах свіжої випічки.
Софія стояла за касою, намагаючись виглядати спокійною.
Але всередині — буря.
Кожен погляд, кожен шепіт здавався отруйним.

І тоді двері відчинилися, впускаючи в приміщення дві дівчини, у дорогих пальтах і з телефонами в руках.

— Софі? Це ти? — голос, солодкий і холодний водночас.
Вона знала цей голос.
Олівія — її старша зведена сестра. А поруч — Маріанна, молодша, та, що завжди знімала все на відео.

— Не може бути! — Олівія засміялася. — Наша інтернет-зірка працює в кав’ярні?
Маріанна одразу ввімкнула камеру.
— Скажи щось для сторіз, Софі. Нашим підписникам буде цікаво, як падають ті, хто “вдає із себе святу”.

Їхній сміх ріже повітря.
Софія стискає руки, щоб не здригнутися.

— Прошу, не знімайте.
— Чому? — Олівія робить крок ближче. — Боїшся, що Леонардо побачить, хто ти насправді?

Келих із кавою зривається з її рук і розбивається об підлогу.
У кав’ярні настає тиша.
Клієнти обертаються.

— Вибачте… — тихо каже Софія, намагаючись прибрати уламки.
— Так, прибери, — знизує плечима Олівія. — У цьому ти завжди була хороша. Прибирати наслідки.

Вони виходять, залишивши за собою аромат парфумів і приниження.
А Маріанна вже викладає відео.

---

Пізніше, вдома, Софія гортала сторіз —
і бачила, як коментарі сипляться:

> “Вона вдавала багату, а тепер подає каву!”
“Класичне перевтілення Попелюшки… тільки без принца.”

Її дихання стало уривчастим.
Вона закрила обличчя руками.

Телефон задзвонив.

> Leo_Official: “Я бачив відео. Не слухай їх. Ти не мусиш соромитись того, що працюєш.”
Sofie: “Легко сказати, коли твоє життя ідеальне.”
Leo_Official: “Моє життя — теж фільтр. Просто дорожчий.”

Його слова змусили її заплющити очі.
Можливо, уперше хтось справді зрозумів.

---

А за кілька хвилин після їхньої розмови в Instagram з’явилося нове відео з того ж акаунта @RealTruthsOnline.
Підпис:

> «Навіть Попелюшки не бувають без плям на сукні.»

І кадр, де Софія стоїть серед уламків розбитої чашки.

---

Світ знову сміявся.
Але цього разу вона не плакала.
Вона просто дивилася у дзеркало й шепотіла собі:
— Вони можуть принизити, але не знищити.

---