Алгоритми не мають серця.
Вони просто показують те, що збирають з уламків чужих історій.
І сьогодні стрічка новин стала для Софії пасткою.
---
Перший пост — скріншот її старого облікового запису.
Другий — спотворений заголовок:
> «Блогерка, що зникла після скандалу, повернулась під новим ім’ям?»
Коментарі сипалися, як отрута:
> “Це ж вона!”
“А я думала, вона зникла назавжди!”
“Тепер зрозуміло, чому ховає обличчя.”
Софія завмерла.
Її руки тремтіли, а серце калатало, наче сигнал тривоги.
Хтось знову розкопав її минуле. І зробив це навмисно.
---
Тим часом Леонардо повернувся зі зйомок рекламного ролика.
Він втомлено відкрив Instagram — і побачив ту саму публікацію.
Його ім’я вже згадували в коментарях.
> “Він зустрічається з нею? Та вона ж брехала всім!”
“Leo, відкрий очі, твоя Софі — фейк!”
Йому стало холодно.
Не від злості — від безсилля.
Він набрав її номер.
— Софі, скажи, що це неправда.
— Це... правда, — прошепотіла вона. — Але не вся.
Тиша зависла між ними.
І ця тиша боліла сильніше, ніж будь-які звинувачення.
---
Вона пояснила:
колись мала блог про життя “без фільтрів”, поки її колишній не використав її відвертість проти неї.
Він виклав особисті повідомлення, сфабрикував скріншоти, зробив її посміховиськом.
І коли весь інтернет сміявся, вона просто… втекла.
— Я не хотіла брехати тобі, Лео. Просто хотіла жити далі. Без минулого.
— А тепер воно прийшло саме, — відповів він тихо.
---
Наступного дня всі великі медіа вже писали про “таємничу історію Софії”.
Її фото, фрагменти з інтерв’ю, навіть старі твіти — все знову стало надбанням натовпу.
Софія сиділа біля вікна, дивлячись, як світ прокидається.
На столі — чашка холодної кави, ноутбук, і повідомлення від Леонардо:
> Leo_Official: “Я не знаю, що буде далі. Але я не відвернусь.”
Вона довго дивилася на ці слова.
І хоч не вірила більше нікому, в її грудях прокинулося щось тепле.
Можливо, це і є любов — не тоді, коли легко, а тоді, коли страшно.
---
Та серед нових повідомлень було одне, яке вона пропустила.
> @RealTruthsOnline: “Гра лише починається, Софі. І тепер усі дивляться.”