Глава 46. Така з мене «злодійка».

Зараз я змахну рукою і все владнається. Я буду у тілі Ліліани із принцом. Сестра у тілі Кароліни вийде за рудого герцога. Навіть Барбара замість покарання поїде за моря, щоб стати дружиною сина імператора Рихтійських остовів. Здається, все ідеально. Але ж залишається дві людини, яким стати щасливими, здавалось би, не судилося. І я не я буду, якщо не спробую їм допомогти. Ось така з мене «злодійка».

Ох, як же незручно у чоловічому тілі! Важке, об’ємне, напружене… І там напружене! О! Не думати про це! Затримаюсь я у ньому ненадовго. Мені вдалось з певними зусиллями підняти голову і оглядітись.

Його Величність Луїс Другий з переляканим виглядом схилявся наді мною, простягаючи руки.

Ліліана в тілі Кароліни сиділа прямо на підлозі і тихо плакала.

Герцогиня Ахтонська якраз підводила до нас принца у тілі Ліліани. Ходити у жіночих черевичках на високих підборах, та ще й на три розміри більших, ніж потрібно, йому зовсім не вдавалося. Тому він повиснув на плечі у відьми і тягнув ноги, шкрябаючи каблуками паркет, спотикаючись і хитаючись з боку на бік.

Побачивши власне тіло на підлозі, злякано відсахнувся назад, скривився і жалібно попрохав леді Жаннет:

- Що відбувається? Допоможіть…

- Кароліно! Ти тут? - голосно запитала герцогиня.

- Тут, - навіть язиком важко повертати.

- Я привела принца. Ти повинна якимось чином вибити його з тіла Ліліани і повернути до власного!

- Леді Жаннет. Все буде так, але спочатку зробіть те, що я скажу. Прошу.

- Що саме, дівчинко?

- Зніміть чари з короля. Він має бачити, що відбувається.

- Ще чого придумала? Мало того, що принц дізнався про мене? Тепер з цим доведеться щось робити. На вогнище чи на плаху я не збираюсь!..

- Якщо буде потреба - напоїте зіллям забуття і принца, і короля.

- Що? - озвався Рауль. - Чим? Я не хочу!..

- Леді Жаннет, послухайте мене.

- Добре. Не знаю, що ти задумала, дівчинко, та зілля забуття нам точно знадобиться.

Герцогиня глянула на монарха сумним поглядом і обережно торкнулась його плеча. Король одразу відмер і почав мене обіймати:

- Синку! Рауле! Ти живий! Коли ти втратив свідомість - я так перелякався… Боявся, що з тобою щось трапилось… Яке щастя!..

- Я не Рауль, - пробуркотіла я, намагаючись зладнати з голосом. - Я - Кароліна.

- Що ти таке говориш, синку?!

- Я не ваш син, я - Кароліна де Пар-Кет. І можу це довести. Нещодавно ви підходили до мене, щоб сказати, що, за ствердженням Оракула, донька барона де Пар-Кет - найкраща партія для принца.

- О! - відсахнувся король. - А… де ж тоді мій Рауль?!

- Я тут, тату! - видавивши криву посмішку принц помахав батькові рукою.

- Що за маячня! І чому усі застигли? - шокований монарх переводив погляд з одного на другого.

- Заспокойтесь, Ваша Величність, - я піднялась на ліктях, щоб краще бачити оточуючих. - Усе зараз поясню. В загальних рисах. Якщо копнути глибше, то я не Кароліна.

- А хто?!

- Ліліана. Злі чари переносять мене з тіла у тіло, щоб не дозволити вийти заміж за принца. Злі чари усе це наробили, зачарували усіх, зупинили час в усьому палаці, хотіли усіх погубити. Хтось недобрий бажав зла Вашій Величності. Але ось ця добра фея, леді Жаннет, знищила злого чарівника. Тепер їй залишилося перенести усі душі по своїх тілах і розчарувати гостей.

- Фей не існує! - вигукнув Луїс Другий.

- Одна з них перед вами.

Король перевів шокований погляд на герцогиню, яка й сама виглядала не менш шокованою моїми фантазіями.

Ох, сподіваюсь, це остання брехня, якою мені доведеться скористатися.

- Жаннет? - стиха мовив монарх.

Відьма сковтнула.

- Не заважайте добрій феї, Ваша Величносте! Вона зараз має сконцентруватись, щоб зняти злі чари! А ви, після того, як все закінчиться, перестанете боротися з тими, хто має надзвичайні здібності, вишукувати їх по країні і знищувати.

- Але ж саме злі чари ось що наробили! - обвів рукою король.

- Отже, потрібно мати при собі армію добрих відьом, щоб було кому стати на захист королівства в ось таких випадках.

- Хіба бувають добрі відьми?

- Назвіть добрих відьом феями і легалізуйте, Ваша Величносте. Все в ваших руках. Ви ж самодержець. Зробіть нарешті цей крок, що допоможе країні піднятись на новий рівень розвитку! Добрі відьми, тобто, феї, будуть захищати королівство від злих чар, лікувати людей та худобу, забезпечувати добру погоду та гарні врожаї, навіювати приємні сни, провіщати новонародженим щасливу долю, нести варту. Та хіба мало де можуть вони стати в пригоді? Особливо під чутким керівництвом королеви.

- Якої королеви?

- Маю на увазі герцогиню Ахтонську. Вона ж давно кохає вас, так само, як і ви її.