Розділ 12 ❤️

— У тебе з'явилася наречена? – з усмішкою запитую та складаю руки на грудях. Що він задумав?

— Ну вона поки нічого не знає, але вже погрожувала мені качалкою – весело відповідає та розводячи лапи у сторони. 

Ах так значить? 

— Дивись, бо від погроз до дій у мене менше секунди – кажу та роблю наймиліший вигляд. 

У воротах з'являться Клепсід та його учителька Фіона, з далеку вони виглядають як пара. Дуже красива пара, але ж батько Клепсіда пообіцяв одружити його з Селестіною. Та здається мені, цього шлюбу точно не буде, по погляду бачу. 

Вони підходять до нас, ми з далеку чуємо як Фіона вчить його привітанню іншою мовою. 

— Кажи – тихенько промовляє Фіона та штовхає Клепсіда у плечі. 

— Не буду, я ж казав з мене поганий ученик – пошепки відповідає Фіоні, а тоді переводить погляд на Едуарда який уважно за ними спостерігав.

— Вітаю.. А вона що тут забула? – ошелешено запитує вказуючи рукою на Маніеллу, яка щось сумбурно доказує Петру Помідору. 

— Прийшла нагадати за податки. Я ж Оверолода запросив та натякнув, що він може прийти з кимось, а він зробив мені подарунок на день народження. Обложив податками – з усмішкою розповідає Едуард, схоже наша чарівна скарбнича не тільки до нас завітала. 

— До мене також у гості заходила– обурюючись промовляє Клепсід, це викликає у нас трьох щирий сміх. 

— Не смішно зовсім. У мене якась темна смуга пішла, спочатку це весілля яке мені геть не потрібне, потім уроки, а зараз ця скарбнича – все ще не приховуючи свого обурення говорив Клепсід. 

— За те у тебе дуже чарівна учителька – підморгнувши Фіоні промовив мій дракон. 

Що це значить чарівна? Стоп. Так спокійно Марічка, він може говорити що хоче, мені ж повинно бути байдуже на це. 

Кидаю швидкий погляд на Едуарда, який проводжає гостей до їхнього столика. Потрібно терміново в'язати щось в руки, а то я точно видам своє хвилювання. 

Я не встигла навіть озирнутись для того, щоб взяти щось у руки, як мій дракон повернувся. Стоп я подумала мій? Е ні, він не мій. Те що він говорить це одне, але якщо він забажав так помститися мені. Це буде надто жорстоко. 

— Ти мила коли ревнуєш – шепоче мені на вушко та отримує за свої слова рукою поміж вуха. 

— А зараз ще миліша – з ніжністю проявляє, а я ще більше хмурюсь. Така зміна поведінки мені геть не подобається. 

— Йди гостей зустрічай, а то запросив весь драконячий світ Букнетії – кажу та полегшено зітхаю, коли він направляється до нових гостей.