Сем прокинулась опівдні. Відчуття було таке, наче її пережували й виплюнули. -Дівчина - фарш - подумала Сем і всміхнулась сама до себе. Вона уявила фрикадельку у трендовій сукні й знов засміялась.
Виринути з дивних думок змусив він - язичок полум’я, що втік з полону плити та вже встиг стрибнути на кухонний рушник поряд.
Сонна дівчина зовсім забула про каву в турці на плиті. Тож дала волю всім мешканцям плити робити що заманеться.
Машинально вхопила рушник й заклякла. Вогонь стрибав по долоні Сем, але нічого не відбулась. Вогонь не гас, але й долоня залишалась цілою. Дівчина здригнулась, жбурнула рушник в мийку. У міру того, як відлітала пара із почорнілого рушника, Сем приходила до тями. Перед очима спливали шматки з міфологічних оповідань: Саламандра - таємничий дух вогню, зриме втілення його субстанції, що утворилася з чистих частинок полум'я.
- Але ж це неможливо, маячня якась - крикнула на рушник Дівчина і подивилась на свої родимки. Їх сяйво залишилось незмінним. Хіба що колір став більш насиченим.
Відредаговано: 10.05.2023