Попеловий день
4
Лісові хащі здригались від потужного хропіння. Сонце вже виднілось за обрієм, відзеркалюючи на сталевих лусочках правителя та пускаючи сонячних зайчиків. Вони шикувались геометричними фігурами й нагадували візерунки калейдоскопа.
- Сір, у Вас будуть для мене доручення? - спитала Ящірка-секретар.
- Занотовуй все що побачиш, за будь-якого плину подій. Нехай цей Попеловий день увійде в історію. - відповів Сталевий Дракон, злегка поворухнувши хвостом.
- Ви зробили все правильно. - помічниця нерішуче подивилась з-під окулярів.
- Я знаю. - зітхнув правитель - Сподіваюсь ти все встигнеш занотувати.
Помічниця вклонилась й шмигнула в одну зі своїх печер-лабіринтів. За секунду Дракон почув за спиною знайоме сипіння.
- Навіщо ти повернувся? Невже вирішив прийняти бій як належно? - спокійно промовила Сталева брила, не обертаючись.
- У Вас ще є шанс з ними стати одним цілим. Їх умови дуже лояльні, і ніхто не постраждає. - просипів Василіск й підповз ближче. - Вони керуються вищою метою. Навіть, якщо це і потребує підкорення.
Очі Правителя залило чорнило нестерпності. Секунда і від Василіска лишився тільки білосніжний зуб, вкритий своєю ж отрутою. Сталевий Дракон розправив величезні крила, скинув хвостом попіл зрадника, й піднявся у світанкове небо. У повітрі відчувався присмак крові, що незабаром проллється.
Відредаговано: 10.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
