Трохи попелу злетіло у місячне сяйво.
Наступним у нічному небі з'явився Дракон. Він летів доволі повільно. Так що можна було його добре розгледіти.
Дракон був У довжину приблизно 8 метрів, не враховуючи довжелезного хвоста. Вкритий був чимось на кшталт луски темно-сірого кольору. Крила нагадували два величезних вітрила. Тобто весь драконячий зовнішній вигляд промовляв: стережись мене, тримайся якомога далі. Та якщо поглянути прямо в очі, смарагдові сумні очі, в них можна потонути й замість страху відчути себе у безпеці.
Дракон поважно летів, чи може обережно?
Побачивши величезну скелю, нічний корабель зітхнув і приземлився. Обережно поклав біля себе неймовірно гарну дівчину. Яка виглядала наче магнолія у травневу ніч.
Зараз я дмухну на тебе один раз і ти прокинешся. Раз.
Дівчина відкрила очі. Обійняла дракона і занурилась обличчям в його шию.
Відредаговано: 10.05.2023