Попаданка Ху Тао: Чужі землі. Частина 2 (Розділ 3).

                                           Несподіване прохання та портал до Києва

Після першого успішного спалаху магії Аліна почувалася набагато впевненіше. Вечір команда проводила біля вогнища, обговорюючи дивовижні здібності дівчини та насолоджуючись духмяним чаєм.

Міра та Еліна довго спостерігали за тим, як Аліна та Ху Тао з теплотою згадують своє рідне місто, показуючи збережені на екрані смартфона фотографії. Вони заворожено дивилися на сяючі вечірні вулиці, високі мости через Дніпро та яскраві вогні Києва.

— Ху Тао, Аліно... — тихо й зніяковіло почала Міра, переглядаючись із подругою. — Ми стільки чули про ваш світ. Про ці високі вежі, металеві екіпажі та дивовижні вогні... Ми б дуже хотіли хоч одним очком глянути на Київ, якщо це можливо.

— Так! — із захватом додала Еліна, склавши долоні на грудях. — Хоч на декілька годин! Ми обіцяємо поводитися спокійно й нічого не зачіпати!

Ху Тао перезирнулася з Аліною. На її обличчі з'явилася широка добродушна посмішка.

— Звісно можна! — весело відповіла Ху Тао. — Ви стільки разів рятували й підтримували мене в Ерендорі. Для мене величезна честь показати вам свій справжній дім!

— Але як ми туди потрапимо? — здивовано запитав Брон, чухаючи потилицю. — Портал же закрився!

— Моя магія Води та захисних бар'єрів пов'язана з простором, — втрутилася Аліна, піднімаючи руки. — Якщо ми об'єднаємо вогонь Ху Тао і мою нову силу, ми зможемо створити тимчасовий безпечний перехід!

Ху Тао та Аліна стали пліч-о-пліч. Багряно-золоте полум'я та блакитне кришталеве сяйво сплелися разом, утворюючи в повітрі арку, що пульсувала м'яким світлом. Через арку виразно проглядалася затишна, освітлена ліхтарями вулиця вечірнього Києва.

— Ого... це справді працює! — захоплено прошепотіла Еліна.

— Ну що, ласкаво просимо до столиці України! — посміхнулася Ху Тао, першою роблячи крок у портал і беручи Міру й Еліну за руки.