Попаданка Ху Тао: Чужі землі. Частина 2 (Розділ 2).

                                                    Знайомство з командою та перший спалах

Після довгої розмови в затишній таверні Аліна трохи заспокоїлася, хоча все ще з подивом розглядала дерев'яний посуд і дивовижних істот за вікном.

— Ху Тао, це просто неймовірно... — тихо промовила Аліна, роблячи ковток запашного чаю. — Але що нам робити далі? Я зовсім не вмію битися і не знаю нічого про магію!

— Не хвилюйся, ти не одна, — посміхнулася Ху Тао. — Ходімо, я познайомлю тебе з тими, хто став для мене справжньою родиною в цьому світі.

Дівчата вийшли з таверни і попрямували до тренувального майданчика біля вежі мага. Там на них уже чекали друзі: спритна ельфійка-слідопит Лірія, кремезний гном Брон з величезним молотом, а також добродушні Міра та Еліна.

— Ху Тао! Кого це ти привела? — здивовано вигукнув Брон, опускаючи свій молот на землю. — Вона вбрана ще дивніше, ніж ти у свій перший день!

— Друзі, знайомтеся, це Аліна — моя найкраща подруга з Києва, з мого рідного світу, — урочисто представила її Ху Тао. — Вона потрапила сюди так само, як і я кілька місяців тому.

Міра та Еліна одразу тепло посміхнулися і підійшли обійняти розгублену дівчину, а Лірія уважно придивилася до її очей.

— Якщо Ерендор покликав тебе зараз, коли бар'єри відновлені, це не випадковість, — мовила Лірія, натягуючи тятиву свого лука. — Кожен, хто приходить із вашого світу, має особливий дар.

— У мене? Дар? — здивувалася Аліна, нервово поправляючи джинсову куртку. — Та я в Києві навіть кімнатні рослини поливати забувала!

У цей момент з боку лісу пролунало тривожне шелестіння. З-за кущів раптово вискочила заблукала тіньова істота — невеликий іклик із палаючими червоними очима. Монстр здичавіло заричав і кинувся прямо на Аліну!

— Обережно! — закричав Брон, замахуючись молотом.

Аліна від переляку заплющила очі й інстинктивно виставила руки вперед, намагаючись захиститися. В той самий мить із її долонь вирвалася м'яка, але потужна хвиля яскраво-блакитного сяйва, схожого на чистий гірський кришталь. Вона огортала тіньового монстра, і той миттєво розсипався на дрібні, нешкідливі іскри.

На майданчику запанувала тиша. Аліна повільно розплющила очі й шоковано подивилася на свої тремтячі пальці, від яких усе ще йшло легке блакитне сяйво.

— Магія Води та Захисту... — заворожено прошепотіла Ху Тао, підходячи до подруги. — Аліно, ти щойно знищила тінь!

— Оце так поворот! — розреготався Брон, плескаючи дівчину по плечу. — Схоже, у нашій команді з'явився новий потужний маг!

Аліна подивилася на Ху Тао, і в її очах замість страху нарешті спалахнув вогник рішучості. Вона зрозуміла, що її поява тут — це початок нової великої пригоди.