Розділ 24. Ректор робить вибір

Двері Сховища Нуль зачинилися.

Глухо.

Остаточно.

Міра підняла голову.

— Селено!

За дверима настала тиша.

Потім пролунав її голос:

— Я чую тебе.

— Тоді відкрий.

— Не можу.

Тео обурено підняв брови.

— Вона це сказала так спокійно, ніби попросила передати сіль.

Ліора підійшла до дверей.

— Ви нас замкнули?

— Ні.

Пауза.

— Я вас врятувала.

Міра насупилася.

— Від кого?

— Від тих, хто вже всередині академії.

Вірен різко підняв голову.

— Що ти зробила?

— Те, що мала зробити сімнадцять років тому.

— Селено…

— Ти тоді зупинив мене, Адріане.

— І зупинив би знову.

— Саме тому ти досі не розумієш.

Міра подивилася на двері.

— Поясни.

Селена мовчала кілька секунд.

— Саймон не хоче відкрити Межу.

Міра завмерла.

— Але ж…

— Це те, що він хоче, щоб ви думали.

Тео повільно опустив руки.

— А чого він хоче насправді?

— Відкрити не двері.

Голос Селени став тихішим.

— А замок.

Міра подивилася на чотири ключі.

— Сьома Вежа?

— Ні.

— Тоді що?

— Міро, — сказала Селена, — ти.

Тиша.

Цього разу навіть Тео не знайшов жарту.

Міра дивилася на ключ у своїй руці.

— Я не замок.

— Ні.

— Я провідник.

— Теж ні.

Міра підняла очі.

— Тоді хто я?

Селена відповіла не одразу.

— Ти точка переходу.

Міра нічого не сказала.

Вірен повільно сів на стілець.

— Ми не знали.

— Ти знав достатньо, щоб боятися.

— Я боявся за неї.

— А я — за всіх.

Міра прикрила очі.

— Чому мене привело саме сюди?

— Не тебе привело.

Селена зробила паузу.

— Академія покликала тебе.

У ту саму мить десь у верхніх поверхах пролунав вибух.

Стіни Сховища здригнулися.

Пил посипався зі стелі.

Тео підскочив.

— Це вже хто?

Каель.

Він з'явився на сходах.

Сам.

Без зброї.

Без магічного щита.

Але з таким виразом обличчя, що всі одразу зрозуміли: сталося щось серйозне.

— Каелю? — Міра підійшла до нього.

Він подивився на неї.

— Ти ціла?

— Так.

Каель видихнув.

Лише після цього помітив чотири ключі.

— Ви знайшли Сховище.

— Так.

Вірен підвівся.

— Селена нас замкнула.

Каель подивився на двері.

— Вона тут?

— Так.

— Тоді вона ще не на боці Саймона.

Міра насупилася.

— Чому ти так вирішив?

— Бо якби була на його боці, ви вже були б мертві.

Вірен різко глянув на нього.

— Не говори так.

Каель навіть не відреагував.

— Я говорю правду.

Селена озвалася за дверима:

— Нарешті, Каелю.

— Селено.

— Ти все-таки зрозумів.

— Що саме?

— Що цього разу ти повинен вибрати.

Каель подивився на Міру.

— Я вже вибрав.

Селена мовчала.

Міра теж.

— Що? — нарешті запитала вона.

Каель відповів спокійно:

— Не дозволити нікому використати тебе як ключ.

Селена відчинила двері.

Вона стояла в коридорі сама.

Без зброї.

Без захисту.

Просто дивилася на них.

— Ви думаєте, що можете зупинити Саймона?

— Ні, — відповів Каель.

— Тоді що ви збираєтеся робити?

— Зупинити його план.

Селена усміхнулася.

— Це різні речі.

Міра підійшла до неї.

— Ти справді була п'ятою учасницею?

— Так.

— Чому це приховували?

— Бо четверо людей могли бути названі дослідниками.

— А п'ятеро?

— П'ятеро означало, що в експерименті була інша мета.

— Яка?

Селена подивилася на Вірена.

— Створити шлях, який міг би працювати без відкриття порталу.

Міра застигла.

— Через людину.

Селена кивнула.

— Через людину, яка не належить жодному зі світів повністю.

Міра відчула, як усе стає на свої місця.

— Еліана.

— Вона була першою.

— А я?

Селена подивилася їй в очі.

— Ти стала наступною.

— Хто створив цей план? — запитала Міра.

Селена не відповіла.

— Хто?

Вірен тихо сказав:

— Еліана.

Міра повернулася до нього.

— Вона знала?

— Вона зрозуміла це після першого переходу.

— І нічого не зробила?

— Вона намагалася зупинити проєкт.

Селена додала:

— Але Саймон не погодився.

— Чому?

— Бо він побачив інше.

— Що?

— Можливість.

Селена подивилася на темний коридор.

— Якщо створити стабільний перехід між світами, можна отримати доступ до магії, якої немає в цьому світі.

Тео похмуро сказав:

— І використати її.

— Так.

Міра стиснула кулаки.

— Тому він полює на мене.

— Не зовсім.

— Що ще?

Селена подивилася на Каеля.

— Саймон не хоче, щоб Міра відкрила двері.

Каель зрозумів першим.

— Він хоче, щоб вона стала дверима.

Усі замовкли.

Міра повільно видихнула.

— Тоді я не дозволю.

Селена подивилася на неї.

— Це не так просто.

— Чому?

— Бо якщо Межа вже впізнала тебе, ти не можеш просто відмовитися.

Міра підняла голову.

— Магія може змушувати?

— Ні.

— Тоді я можу вибрати.

Селена замовкла.

Каель подивився на Міру.

В його очах з'явилося щось схоже на гордість.

— Саме це ми й будемо робити.

Вірен різко повернувся.

— Каелю, якщо ти активуєш вузол—

— Я знаю.

— Ти можеш не повернутися.

— Знаю.

Міра подивилася на нього.

— Що ти задумав?

Каель узяв золотий ключ.

— Зачинити вузол зсередини.

Вірен зблід.

— Ні.

— Це єдиний спосіб.

— Ти вже один раз намагався!

— І цього разу я не буду один.

Міра одразу зрозуміла.

— Ти хочеш використати мене.

Каель похитав головою.

— Ні.

Він поклав ключ на стіл.