Розділ I.
I. Реальність перша. Робоча.
Олег Сисадмінус сидів у серверній, яка одночасно була і офісом, і храмом, і психотерапевтичним кабінетом.
Кабелі звисали зі стелі, наче ліани, конектори блищали як індустріальні квіти.
— Мережа — це не просто інтернет, — казав він новим стажерам, серед яких завжди було кілька випадкових котів. — Це дзеркало, в якому Всесвіт намагається себе впізнати.
Тінь з’явилася несподівано. Вона виглядала як збій у веб-камері, коли зображення рветься на квадратики, а обличчя спотворюється так, що стає схожим на твої дитячі страхи.
— Чому ворота №7 відчиняються по вівторках? — спитала вона.
Питання було настільки безглуздим і водночас точним, що всі завмерли.
——
II. Реальність друга. Логічно-абсурдна.
Тарас Копіпаст мав просту теорію: будь-яку проблему можна вирішити пирогом.
— Пиріг — це об’єкт, якому всі довіряють, — пояснював він, — навіть якщо він з іншого виміру.
Пиріг телепортували. Він зник і повернувся. Зовні той самий, але начинка була іншою. Всередині лежала маленька сфера, що оберталася і відображала обличчя кожного, хто дивився на неї.
Сфера тихо сказала:
Все, що ти бачиш, бачить тебе.
⸻
III. Реальність третя. Внутрішня.
Семен Рандомович мав шафу, яка вела у «Відділ Непередбачених Наслідків».
Відділ існував одночасно у п’яти станах: архів, базар, пустеля, коридор лікарні та чат із самим собою.
Там офіційно дозволяли будь-яким об’єктам змінювати свою сутність.
Стакан хотів стати годинником. Людина хотіла стати нікнеймом. Нікнейм — спогадом.
У момент, коли ти підписував папери, ти починав відчувати, що вже був цим новим собою — і що, можливо, ніколи й не був старим.
⸻
IV. Змішання шарів.
Комітет раціональної магії приїхав, але ніхто не бачив, як саме вони увійшли.
Вони виглядали як три фігури в плащах, які одночасно знаходилися в кімнаті та у твоїй голові.
Вони не ставили питань — лише дивилися. І це був не погляд, а зчитування даних.
Коли вони пішли, всі в офісі були впевнені, що ця сцена вже колись була, і зараз вони просто повторюють чужий код.
⸻
V. Висновок, якого немає.
Олег Сисадмінус сидів у серверній.
Мережа працювала. Пакети бігли. На моніторі з’явилося повідомлення:
Понеділок починається в цитоплазмі.
Він подумав, що це жарт когось із стажерів. Потім згадав, що стажерів у нього ніколи й не було.
А тоді подумав, що, можливо, і його самого теж ніколи не було — він просто один із вузлів Мережі, який мріє бути людиною.
І в цей момент серверна розчинилася, а навколо простяглася нескінченна сітка світла, схожа на місто, нервову систему і космос одночасно.
Десь далеко, між вузлами, хтось тихо сміявся. Можливо, це була сама Мережа.
А можливо — ти…
Розділ II.
Приховані символи.
I. Реальність перша — Робоча.
Ключові символи:
• Серверна як храм — поєднання технології та сакральності. Мережа тут не просто інфраструктура, а духовна система, що вимагає ритуалів і віри.
• Коти-стажери — абсурдний елемент, який натякає на випадковість і непередбачуваність у системах, навіть у найточніших. Можна читати як алюзію на кота Шредінгера: стажери то є, то їх нема.
• Тінь, що питає про ворота №7 — символ «системного збою», через який у наш звичний алгоритм проникає інший рівень реальності. Число 7 часто асоціюється з переходом, «воротами» у новий світ.
Підтекст: тут закладається ідея, що навіть у найпередбачуванішому середовищі існує місце для абсурду та містики, а Мережа — це жива істота з власною волею.
⸻
II. Реальність друга — Логічно-абсурдна.
Ключові символи:
• Пиріг — метафора універсального «медіатора». Це щось просте, зрозуміле й приємне, що здатне об’єднувати протилежності.
• Начинка, що змінюється після телепортації — натяк на те, що процес зміни неминучий: навіть якщо форма збережена, зміст може бути іншим.
• Сфера, що бачить тебе — символ взаємного спостереження: реальність не просто відбиває наш погляд, а й активно його повертає.
Підтекст: світ — це постійна зміна під оболонкою знайомих форм, і в цьому зміненому змісті ми стикаємося з власним відображенням.
⸻
III. Реальність третя — Внутрішня.
Ключові символи:
• Відділ Непередбачених Наслідків — бюрократизована версія хаосу, де зміна сутності узаконена.
• Стакан, що хоче бути годинником — прагнення предметів до іншої функції, символізує людське бажання змінити свою роль у житті.