Розділ 8.  Роздуми. Історія

 
Тіріх продовжував лежати в палаті. Після тієї розмови у річці він почувався легше морально,але водночас ще гірше. Бажання відкритися новому товаришу,знайти спільні інтереси і проводити час разом конкурували зі страхом бути скривдженим,коли той дізнається правду. Разом з цими думками йому згадувалася війна, страх та біль, який він бачив і знову брехня…

Кінець зими. Поні край тільки почав відновлюватися, постраждалі побратими реабілітувалися, Тіріх був один з них.
Його вухо здригнулося, коли він почув доволі знайомий та ностальгічний голос.
-Видужуй, радий був бачити тебе. Лети з честю!
У медичну палату заходить міцний десь за 35 років поні - капітан команти пегасів Капрал Кріг-пегас.
Побачивши воїна він злегка всміхнувся.
-Доброго ранку, воїне Тіріх. Як ваше самопочуття?
-Чудово,скоро буду готовий йти далі на службу.

-Це дуже добре, я завітав, щоб запитати чи ти не хотіли б ви  доєднатися до команди пегасів «Вітер в душі»? Ти пегас, а служите команді земних поні. 
Капітан почав оглядати поні,немов щось шукаючи в ньому. Він здався йому здавна знайомим. 
- На то є свої причини.
- Я хочу почути їх. 
Тіріх почав нервувати,проте розумів,що зараз брехати немає чому.
- У мене слабкі крила з дитинства, а отримавши травму, мене проінформували,що я більше всього,що втратив їх назавжди.
Повернувши голову в бік Капрала, його думки почали метушитися, він впізнав обличчя рідного батька,якого так давно не бачив.
-А як ваші рідні на це відреагували,якщо не секрет? Яку рутмарку ви маєте ?
Голос Капрала був для Тіріха знайомим та ласкавим як з дитинства,йому хотілося його обійняти та заплакати,але цей жест міг зіпсувати йому життя.
-Я сирота,капітане - намагаючись не показувати свою паніку, вдивлявся в стелю поні.
- Оххх...Мої співчуття. 
Настала незручна тиша. Ні капітан ні Тіріх не знали,що тепер казати. Капрал Кріг вдивлявся у поні,його брови почали сіпатися.
-Ви мені нагадуєте мою доньку яка дуже сильно хотіла піти воювати... Вона була дуже вродливою,проте зникла 4 роки тому. Я прийшов сюди не тільки навідати команду,а й можливо знайти тут свою доньку,бо я. немов бачив її на війні. Ну добре Тіріху вибачай за шмарклі. ми повинні жити далі і не перейматися за минуле. Лети з честю! Око на ніж! До побачення! 
«Вибач, тату»,-подумки мовив Тіріх.
Він поблідів. Сором і смуток надзвичайно сильно окутали його. Поні поринув у думки які  віднесли у ці «чотири роки» тому.

В цей час Рафим,набравшись різних трав та зілля,не міг викинути Марте з голови. Роздумовував: «Можливо він тримає її в заручниках? Та ні,за такий довгий час, думаю, вона давно сказала б мені…Можливо вона там добровільно? Невже вона…в нього…»
-Агов? Рафиме?
-А!-Злякався поні,почувши та побачивши Тору поруч
-І… що це за хлам  у тебе на столі?
-Е..ну… я ходив у хащі збирати трави для ліків,які допоможуть відновити крила Тіріху.
-Ого, і що там? втік від Тента Фобії?- з іронією запитав Тору
-Та я…м-м-м… не бачив його навіть. Чому його так сильно бояться?
-Ну через легенди про  сім’ю та нього самого,поні вирішили,що він небезпечний, типу, що він великий та може забрати твою душу і винищити тебе. Ха-ха-ха. Я певен,що це просто балачки та вигадки, щоб діти не блукали, де не треба. Тяжко повірити в існування дракона та поні в одному тілі.
-Що-о-о?- здивувано перепитав юний медик
-Ти не місцевий? Ха-ха-ха
-Дуже смішно, я просто не цікавився казками, як дехто. Я вже виріс з них- єхидно мовив поні.
-Ну тоді розповім, щоб боявся у хащі ходити тепер.
Тору присів на крісло-мішок, запалив цигарку та узявши її до рота почав видмухувати слова та дим.
-Почалося все десь за 600 чи 650 років до сьогодні. 
Колись давно на території земних поні панували ще й китайські дракони . Тоді був лад та мир між ними, головним на території земних був дракон Цян Мао. Він володів над китайцями та земними поні, добавивався миру між ними та співпраці. Спочатку все йшло добре, проте алікорни не довіряли їм.
-Дивно,а чому так?-Поцікавився Рафим, розробляючи водночас ліки
-То ж слухай,-вперто мовив поні.
Не довіряли тому, що відчували, що їхні сили набагто менші за сили драконів. Через численні переговори правителів обох сторін, алікорни  відмовили у співпраці або спільному проєкті, лише нейтральне відношення один до одного. На таких переговорах Цян перестрічався з пегасом Лірою Мьюз, котра жила у хоромах, адже була музиканткою у найкращому оркестрі у всьому Поні краю, та часто грала соло на лірі. Вони обоє закохалися, хоча через становище та абсолютно різні види, пара приховувала  стосунки. За цей час Цян намагався знайти спосіб виглядати більш схожим на поні, щоб перестати ховатися з Лірою. Він ходив до всіх магів поні та драконів, але ніхто не міг допомогти. Однієї ночі він знайшов чаклунку на березі річки, котра могла допомогти, проте була одна умова: Є 2 стадії. 1 стадія-він поні,а 2-га повний місяць та різкі емоції він буде приймати свій справжній вигляд. Цян погодився,не знаючи,що взяв на себе тяжке прокляття. -А що це за прокляття?
-Чесно?- потушив цигарку поні- і досі ніхто не знає,Проте подекують,що воно повʼязане з тяжким коханням.
Через довгі місяці, стосунки міцнішали, але алікорни почали вороже ставитися до Ліри, тому що вона поводилася дивно, тай ходили чутки, що вона посеред ночі кудись ходила, а поверталася в ранці. Однієї ночі, коли був повний місяць Ліра Та Цяо були на річці де у них була незабутня ніч. Ліра завагітніла. Дізнавшись, алікорни викликали драконів на переговори та заявили, що більше ніяких взаємин між драконами та поні не буде,та почали вимагати переселення драконів подалі від території поні. Для Цяна це був ніж у спину. Масові переїзди, зміна законів, нові правила, пошук нових територій, а головне-втрата коханої. З доброго та спокійного дракона став ледачий та непомітний черв‘як,котрий не бажав більше нічого у цьому житті. Він ще не знав що він стане батьком. Ліра та Цяо не бачилися багато років,за цей час народився на світ Тента,котрий був наче і поні,але і драконом.
-Мда, і за ради чого це все? чому алікорни так кардинально все змінили тільки через одну вагітність?
-Я думаю це пов’язано з тим,що алікорни завжди хочу вберегти свою
єдину і неповторну націю- невдоволено мовив Тору
-Але ж Ліра була пегасом, а не алікорном, ні?
-Ти правий,проте яким пегасом вона була!- підняв копито вверх поні, натякаючи на величність. 
Сімʼя Мьюз ,завдяки своєї матері- повитухи, змогла збрехати, мовлявши, що дитина померла. Вона приховувала Тенту, поки алікорни постійно надсилали розлідників,не довіряючи повитусі та самій Лірі, перевіряли будинок  та самиє батьків. 
-Що? не зрозумів…- трохи здивовано мовив Рафим,змішуючи деякі трави та перетираючи їх.- Для чого вони ще самих батьків Ліри перевіряли?
-Думаю,правителі вважали,що ще самі батьки Ліри були причетні до цього всього. 
Одного дня, розслідники різко увірвалися до будинку, де був лише малий Тента, один вдома, поки батьки працювали. Ліру та її батьків було наказано стратити з дитям, за брехню та стосунки з драконом, особливо наслідком стосунків. Приблизно за хвилин 10  до страти Ліра наказала Тенті тікати та заховатися десь далеко від усіх поні та алікорнів,щоб ніхто не знав про його існування. При останніх словах,Ліра сказала,що вбила дитя на емоціях. Сім‘я Мьюз померла. Ця новина дійшла Цян Мао, і його 2 стадія показала себе. Він пообіцяв знищити усе та всіх. Він це зробив.
-Він реально все-все винищив?
-ну не зовсім. він винищив повністю територію пегасів і алікорнів і трохи зачепив територію єдинорогів. Проте коли все винищив, він вбив сам себе ж. 
-Зрозуміло,Тору,але це звучить доволі правдиво,чому ти не віриш?
-Тому, що поні потім деякий час разом жили у хащах,а кажуть,що Тента впав туди і там же ж і лишився. Я думаю,що більше 60 поні рано чи пізно знайшли його.
-Хм, твоя правда -кивнув головою юний медик, вже прибираючи робоче місце. Подумки він мовив собі,що все таки вони його знайшли. Чомусь це розуміння дало йому полегшення. Хоч він і не довіряв Тента Фобії, проте після цієї легенди він почав розуміти його становище. 
-В саму легенду я вірю, вона показує нашу історію та силу, але що Ліра реально народила дитя дракона-поні, ні. Не вірю.
-Ну так, це біологічно не можливо, це було
більш можливо при першій стадії Цян Мао.-підігравав Рафим
-Та-а-к,але в легенді кажуть,що він був чітко наполовину дракон і наполовину поні.-Впевнено доводив Тору,- це абсурд!
-Слухай,Тору, стрільни мені цигарку будь
ласка
Тору не аби як здивувався, адже Рафим постійно засуджував куріння,але нічого не запитав. Йому здалося,що це особиста справа зеленоволосого Рафима. Простягнув цигарку, підпалив її та почав пояснювати як її тягнути.