Розділ 2. Початок війни та закінчення. Пізнання нового.

Одного разу на території земних поні запанувала війна: дракони, котрі жили по сусідству, хотіли забрати територію собі, під прологом, що їм бракує місця для проживання. Всіх воїнів скликали групуватися та йти у бій з драконами. Під час битви Тору отримав поранення на око і на одне переднє копито. Рафим, лікуючи Тору відчув, що хвилюється за нього і боїться його втратити, серце не билося як завжди, а йойкалося і так гучно, немов це звук повсюди. Відчувши полегшення, що Тору прийшов до тями, Рафим глянув йому в очі і між ними блимнула якась іскра, але вони обидва не бажали виразити свої почуття.

Ситуація стала більш розслабленою, Рафим ніжно перемотував Тору та обережно його роздивлявся. Тору в цей момент відчув себе розслаблено. Але таке становище було не довго, бо в медпункт забіг інший поні - Тіріх. Він поглянув на цих двох та розізлився, бо вони були спокійними та наче нікуди не поспішали.. «Вони що, коханці? два поні??» подумки сказав він собі. Це добавляло бензину в його вогонь, котрий загорявся ще більше і більше…

-Що ви тут коїте? Роман закрутили? Поні воюють та помирають, поки ви тут гействуєте. Вам не соромно?

Агресивно, але водночас спокійно мовив Тіріх

-Ти, дівчисько, з дубу рухнув? Які ми геї, я тут кров‘ю стікаю

Змучено сказав Тору, агресивно зиркнувши на нього своїм пораненим оком.

-Я, якщо і дівчисько, то не таке, як ви. Я теж кров‘ю стікаю, то мені чекати поки ви поцілуєтеся чи як?

-Воїни, спокійніше, не переходимо особисті кордони-Спокійно, але водночас розгублено мовив Рафим.- Зараз я і тебе полікую.

Рафим магією почав перемотувати обох, щоб вони скоріше відпочили та набралися сил. Закінчивши, Тіріх встав та

збирався далі йти воювати.

-Воїне Тіріху, вам не можна зараз вже йти!- Рафим встав біля виходу, навпроти нього

-Я, на відміну від вас, не боюся смерті і жадаю волі.-Мовив Тіріх і впевнено покрокував у бій.

Почувши це, Рафим обурився і стукнув копитом по землі.

Тіріх був злий, дуже злий на них, тому дух перемагати був сильнішим і сильнішим, сильнішим і сильнішим!

А-А-А-А-А!!!!! - Він вдарив задніми копитами у ніс Дракона

Ситуація напружувалася, його очі бачили як помирають поні і його оточують інші дракони. Він вбивав, зав‘язував ворогів, робив усе, що тільки міг. Слабкість від поранення посилювалася, але він не зважав.

Я. ЗАВЖДИ. БУДУ. ПЕРЕМАГА-І тут він відчув різкий та нестерпний біль у крилах. По його тілу стікала кров, його теперішня слабкість ставала сильнішою, в очах темніло і було чути лише «Ті-рі-х… ті-рі……х»

-Вояку Тіріху прокидайтеся, я чую ваше дихання!

Тіріх почув доволі знайомий і дратівливий голос, він з усіх сил розплющив очі і побачив… Рафима, а поруч з ним стояв Тору, котрий поглядав на Тіріха звисока, але в очах було видно, що він нервує.

-Де я? Чому все так тихо? що зі мною? В мене болить тіло..

-Тихіше - Мовив медик - ви перебували в комі, за цей час далі велася війна і водночас переговори, тому було підписання мирного договору, зараз ведеться відновлення території

-Мг…-Тіріх намагався поворухнути хоча б якось кінцівкою, щоб зрозуміти, що це не сон

-Почекайте, я не відчуваю своїх крил!-На його обличчі наверталися сльози - Де мої крила???? -кричав він

-Вам відірвали крила і переламали хребет. Ваші органи набиралися кров‘ю, але зараз ви у безпеці і більш менш у нормальному стані. Коли ви будете у формі, я вам дам препарати для відновлення крил, котрі я зараз розробляю. Видужуйте. -Мовив Рафим і пішов далі розробляти препарат.

Тору мовчки дивився на Тіріха - Він теж мовчки дивися на Тору. Мовчанка тривала хвилин 5 і поні поклав копито на голову Тіріха.

-Ласкаво прошу додому, чудаку

З усмішкою мовив Тору

Дякую - мовив Тіріх, злегка усміхнувшись і відчувши полегшення. Їхня ворожість наче трохи й спала, але не до кінця.