Мої очі були по п'ять копійок. Серйозно, таке відчуття, наче моє серце ось-ось вирветься з грудей, а очі повилазять з орбіт. Руки...та що там руки. Все моє тіло зрадницьки тряслося, а в голові густий туман. Спогади миготіли один за другим, і я вже була не впевнена, де я знаходжуся насправді. В кабінеті Девіла, чи в своїй кімнаті, де наді мною знущався він.
— Що ти..? Ти що тут забула? – Джеймс повернувся в сторону чоловіка, очікуючи пояснення, але дуже скоро пожалів про це, коли побачив його погляд. Його лице було настільки серйозним, а в очах палав холодний вогонь, що здавалося, наче над ним височіла густа чорна хмара, яка стріляла своїми блискавками в усіх оточуючих.
Секунда. Всього лише секунда, як він вже притиснутий до стіни, а його горло міцно стискають сильні чоловічі руки. Стиснувши зуби до побіління в очах, він дивився на наляканого Джеймса, який вже зовсім не розумів, що відбувається. Кинувши погляд на Меган, яка вже була не в світі цьому, він відпустив покидька, пропускаючи його охорону, а сам поспішив до коханої, якій вже подав води Кевін.
— Що сталося? Що з нею?
— Немає часу на пояснення. Вона води всерівно сама не вип'є, дай сюди – він різко відібрав стакан у чоловіка, та натпивши трохи, з натиском поцілував дівчину, яка ось-ось задихнеться. Вода стікала по підборідку кожного, і за іншими обставинами Кевін, скоріше всього, вдарив би чоловіка за таку наглість, але зараз їй потрібен був ковток свіжої води, яку сама вона випити не зможе. Тому, не в силах спостерігати, як його кохану цілує інший, ще й не хтось там, а рідний брат, він поспішив вийти з кімнати, перевірити, чи пішов той покидьок звідси. Джеймс не гаяв часу, швидко забравшись звідси разом зі своїми шавками, а здивовані робітники дивилися то на від'їжджаючу машину, то на Кевіна, який спостерігав за цим.
Аманда, сама наймолодша з колективу, підійшла до чоловіка, який все ще дивився в пустоту, про щось глибоко задумавшись.
— А...що сталося?
Кевін опустив погляд на дівчину, яка була майже на дві голови менша нього, та взявши себе в руки, лише мовив не звертати уваги та повертатися до роботи, а сам поспішив назад до недо-коханців.
Дівчина вже сиділа на дивані, пригорнута в обіймах Девіла, поки він гладив її по голові та щось говорив. Вона вже була в свідомості, але все ще плакала, її тіло тремтіло, а губи опухли від поцілунку.
Коли Кевін зайшов в кабінет, вона повільно підняла погляд, але побачивши всього лише секретаря, поспішила опустити його. Це був не Джеймс.
— А я чомусь наївно думав, що я твій перший і останній хлопець. І подумати не міг, що ти могла бути одруженою..
— Я...неважливо. Він самозакоханий покидьок, який хотів сина. При цьому зраджував мені, навіть не намагаючись приховати це від мене.
— А як ви.. познайомилися?
— Це був фіктивний шлюб. Мені потрібні були гроші, а його батьки вимагали знайти дружину. Контракт був підписаний на рік, але я, як сама остання дура, закохалася в нього. А він використав це, йому було вигідно. Йому не треба було витрачати на мене багато грошей, а його батьки не чіпатимуть його. Я вся світилися від щастя поряд з ним. Була і домогосподаркою, і коханкою, і на роботу ходила...– Кевін сів навпроти, мовчки слухаючи її розповідь, а Девіл очей від неї не відводив, все ще гладивши її по голові та спині в заспокійливому жесті. Слухаючи її, він повірити не міг в це, оскільки справді вважав його досить непоганою людиною.
— Але через два роки його батьки знову з'явилися, вимагали онуків..В кругах говорили, що він імпотент, і він...– вона глибоко вдихнула, набравши побільше повітря, адже розповідати про це було неприємно, хоча вона, як здавалося, вже давно забула про це. Її голос тремтів, але вона просто здалася, все ж показуючи слабину перед ним.
— Спочатку намагався добровільно мене вмовити, але коли я відмовилася, говорячи, що ще не готова, то перейшов на примус. Спочатку він просто давив на мене, кричав, навіть моїх знайомих підговорив, аби вони вправили мені мізки, а пізніше.. перейшов до насилля. Бив, бувало, замикав мене в квартирі одну. Водив коханок, намагався пробудити в мені ревнощі, аби я здалася. Але я терпіла. Сліпо вірила, що він рано чи пізно охолоне. Одного разу він намагався мене... зґвалтувати. Мої нерви разом з терпінням вичерпалися, і я подала на розлучення. Ми зробили все це тихо, аби соціум не дізнався, але все ж інформація просочилася, і мій колектив, так само як і знайомі Джеймса, дізналися про це. Чоловік швидко владнав проблему завдяки грошей і зв'язків, а я, будучи весь час в центрі уваги, ледь не зійшла з розуму. В мене почалася депресія....– сльози знову текли по очах, а Меган вже була не в силі щось говорити, просто вткнувши голову в чоловічі груди та тихо пускаючи сльози.
У грудях двох чоловіків щось боляче поколювало, і вони, перекинувшись поглядами, вирішили обов'язково навідатись в гості до нього.
— Все, тихо...вставай. Я завезу тебе додому – Девіл обійняв дівчину за талію, обережно піднімаючи її на ноги, та, давши розпорядження Кевіну, вони попрямували до машини.
Їхали вони мовчки, оскільки кожен думав про своє. Точніше, думав Девіл. А Меган мовчки дивилася у вікно автомобіля, ні про що не думавши. В її очах, так само як і в душі, було пусто. Думати, переживати не було сил, ні фізично, ні морально. Тому, не помітивши на собі погляд чоловіка, вона спокійно поринула в царство Морфея, де на неї очікувала її покійна матір...
*****
17:45. Скільки годин я проспала? Як я опинилася в своїй квартирі на своєму ліжку? Чому у мене так болять очі?
Меган повільно піднялася з ліжка, намагаючись пригадати події сьогоднішнього дня, та краще б вона цього не робила..
— Господи...
Швидко одягнувшись, дівчина почала телефонувати Девілу, який, як на зло, не брав трубку.
З цим усім, вона зовсім забула про головну причину свого візиту в компанію – звільнення. Хай їм грець, як можна бути настільки вітряною?
Сівши в таксі, дівчина поїхала прямо до квартири чоловіка, адже поговорити з ним їй потрібно як ковток свіжого повітря. Голова вже не боліла, а про Джеймса вона й зовсім забула, адже вважала, що весь негатив краще залишити позаду. Втекти від проблем, знову вдихнувши в повні груди.