Глава Х

Домінік озирнувся і помітив що Ембер і Василіска немає. Він покликав Ріва і наказав швидко знайти їх, після чого відправився на нараду. А тим часом Василіск відніс Ембер до поселення і спробував зняти загадкову штуковину що безперервно палала в Ембер на руці, однак нічого не вийшло. Через деякий час Ембер почала приходити в себе. 

- Василіск... Де ми?.. Що це було? Я майже вбила Домініка, а тоді ... ця незнайомка... - все ще не розуміючи що відбувається спитала дівчина. Вигляд вона мала кепський - скуйовджене волосся, вимащені порохом одяг і обличчя.

- Спокійно, Ембер, не все одразу. Поки ти була непритомна, я дещо довідався і виявив що ця незнайомка - королева Смарагду, Дафна. Вона дуже могутня, набагато могутніша за тебе. Вона вивчала магію невтомно кожного дня, на сьогодні - ніхто із всього світу не може з нею зрівнятися. І ще два нюанси: перший - вона ненавидить Модор з якихось невідомих мені причин, а другий - вони з Домініком, схоже, добрі друзі, адже з дня його панування у Нефриті його вояки побували майже у всіх тутешніх і нетутешнніх землях, однак у Смарагді вони не були. Навіть не намагалися.Так, начебто його не існувало. А ще шпигуни із замку донесли що в критичних ситуаціях говоряча сова приносить йому лист, в якому чітко вказано що відбуваєтьсяі що робити. Найвірогідніше, ці листи пише Дафна.  У неї є домашній улюбленець - сова Едема. Це не просто птаха, вона навчена розмовляти і виконувати різні доручення. Сов, схожих на Едему у Дафни безліч. всі вони мають завдання на якигось територіях.  Вистежують таємниці, здатні вбити чи знешкодити ту чи іншу особу. Дафна послала Едему стежити за Нефритом і доносити все їй. Напевне, це від неї Домінік дізнався про твою втечу. 

- Коротше кажучи - до основної проблеми додається ще одна не менш небезпечна. - видихнула дівчина. - Нічого, розберемося. Спочатку треба визначити чому Дафна ненавидить Модор. Можливо це пригодиться в майбутньому. А ще варто було б дізнатися як перемогти Домініка. І, схоже,я знаю одну його слабкість. Дафна. 

- Дафна? 

- Річ у тім, коли вона мене "знешкодила" так скажемо, я все ще не повністю відключила, а спостерігала за ними. Те, як він на неї дивився. Я собі думаю, що це не просто давня дружба. 

Від несподіванки Василіск чуть не впав на зелю.

- Та ні, Ембер, це неможливо, цей тиран не здатен на таке ніжне почуття. Ніколи в це не повірю. Ні-ко-ли! 

- Василіску, повір на слово, між Дафною і Домініком прострибують іскри кохання! Принаймні зі сторони Домініка!

- Допустимо, це так. А що далі? Шантажуватимеш його нею? Не вийде,  тому що вона набагато сильніша за тебе. Шантажуватимеш її ним - не вийде по тій ж причині!

- Справді. Я якось не подумала. Але. можливо, вийде поговорити з Дафною, прояснити ситуацію, а та вже б нарозумила його. Що думаєш? - на мить Ембер повірила що план спрацює. На мить. 

- Думаю що це все марні надії. Дафна і Домінік, як я раніше казав - добрі друзі, адже тільки ще одна така чорна душа, як його здатна з ним дружити  і допомагати йому. - похитав головою Василіск. 

- Ну так... Але кохання розтопить будь-яке черстве серце! Як ти цього не розумієш.. 

- Ембер, ми покидаємо Нефрит! Ох, все, я сказав це! 

Ембер подивилася на Василіска так, наче бачила його вперше. 

- Що.. , .. що ти сказав? Чому!? - не зрозуміла вона.

- Я дізнався що ти тут зовсім випадково. Відчув виплеск твоєї енергії біля нашого кордону. Тобі  тут залишатися небезпечно, а Сапфіру потрібна твоя допомога. Вибач, що спочатку не розповів. Ти б не послухала мене.

- Що ти кажеш? Сапфір.. Королівство Сапфір?? Хто ти? - мало-помалу у голові вартової склався весь пазл.

- Я принц Сапфіру. Ти потрібна моєму народові. Я знаю, ти хочеш знищити Домініка, однак повір -зробити це з безпечної території буде простіше. Ти зможеш скласти план, втілити його  в життя. А все, що ти зможеш зараз на Нефриті - це виживати. Напевне вже за твоєю головою відряджені всі роти монстрів, які є в Домініка. Можливо йому допомагає Дафна. Ембер, я на твоєму боці, тому повір - з Сапфіру тобі буде легше врятувати Всесвіт. Ти довіряєш мені? - запитав фейрі і простягнув руку. 

Ембер обдумала все по порядку, а тоді простягнула йому руку і мовила:

- Я вірю тобі.

Василіск усміхнувся, пошепки промовив заклинання на переміщення і вони розчинилися в повітрі.

Тим часом Домінік розмовляв з Юкою в тронній залі. На велике здивування Юки, Домінік був холодно-спокійним. 

- Домінік, я не розумію чому ти такий спокійний, адже Ембер втекла! - погляду на друга вистачило, щоб юнка зрозуміла в чому справа.

- Стривай, стривай, я все зрозуміла! Ух ти, Домінік, невже? - Юка залилася сміхом.

- Невже що? 

- Дафна могла б... - Юка не договорила і знову розсміялася.

- Та ну тебе, Юко, що ти таке говориш! Ні, ні, ми просто друзі, дуже давні друзі. 

- Я так не думаю. - все ще продовжуючи насміхатися мовила Юка.

- Знаєш що я думаю? - вирішив змінити тему юнак - Що Фарида треба все ж стратити, і тим самим показати Ніарду що всі їхні плани знищено нанівець. - Юка враз спохмурніла і почала крутити прядку волосся.

- А до чого тут Фарид? Ми ж це вже обговорювали начебто! 

- О, тепер я розумію чому ти не хотіла його вбивати! Здається, хтось вкрав серце нашої кам'яної леді! Юко, визнай, ти кохаєш Фарида, чи не так? 

Юка отетеріла такою заявою Насправді вона ніколи про це не задумувалася. Її з Фаридом завжди поєднували давні, теплі спогади, дружні спогади, однак щоб кохання... Вона згадала як маленькими вони гралися, вдаючи героїв, що мають врятувати Нефрит, як Фарид навчав її бойому мистецтву й управлінню мечем, потім як вона вже стала на бік Домініка - тепер Юка була впевнена що й тоді Фарид догадувався про все, однак все одно захистив її в очах нефритях. "Ні, я завжди ставилася до Фарида як до рідного брата, який повсякчас захищав мене, допомагав мені, однак я ніколи не кохала його як хлопця." - вирішила дівчина, і знову відчула неспокій на душі. Вона не була впевнена, чи правильно вчинила, ставши на бік Домініка. "Ну ось, я знову сумніваюся в правильності свого вибору. Домінік мій друг, він, як і Фарид часто допомагав мені, але як донести до народу правду? Як припинити це безглузде протичтояння?" Голос Домініка вивів дівчину із роздумів.