Розділ 18

Назад їхали мовчки . Наче води в рот набрали. Марина розраховувала на помсту . 

 Розчаруванню не було меж. Під'їхавши до готелю почали підійматися сходами. Дійшли до дверей , і відчули різкий сморід гнилої плоті. Всі троє схопилися за зброю, але з за дверей номера пролунало:

-Та заходьте вже. - пролунав голос почвари. 

 Герхард обережно відчинив двері, в Георг влетів в середину. Слідом тримаючи зброю на готові , зайшли в інші. 

-Ну і нащо? - сказала потвора , приймаючі вигляд солідного підстаркуватого пана. - Як би я хотів напасти , я б уже напав. 

-Логічно - сказал офіцер , і перший опустив зброю.- І що ж тобі потрібно? 

-Я говорю від імені свого господаря. Але якби моя воля …- він про скрипів зубами від без сильної люті. 

-Ми вже зрозуміли , що ти ціпний пес , який нічогісінько не вирішує.- додав масло в вогонь Георг . 

-Ви …- шиплячі потвора випустила пазурі - Нікчемні хробаки. Вас би захопити. А там - почвара пограла пазурям. - Ми б уже вирвали з вас все що потрібно…

-Але твій господар вважає інакше - вів своє бородач- Так що - він всівся на стілець , закинув ногу за ногу - будь слухняною собачкою , і скажи що тобі ,песику, господар велів передати.

-Та ти …- монстр ледь не накинувся на чоловіка , але офіцер націлив на нього рушницю. 

-Спокійно друже.- відверто знущався франт - Цей пудель нічого нам не зробить. Господар не велить. Так що хотів? 

-Господар хоче домовитися. Як знак своєї доброї волі, він не став влаштовувати засідок ні в нетрях, ні у вас вдома. Та й дівку вашу він наказав повернути. 

-А з чого це раптом? - заговорив офіцер, так і не прибравши рушницю.

-Воювати з вами - занадто дорого. 

-Тобто хоче відкупитися. - резюмував чоловік з рушницею 

-Так. Але для початку він хоче від вас зустрічного кроку - поверніть кулон.

-А з чого він взяв …- спробувала вставити слово Марина, але монстр вибухнувши гнівом , розбивши пазурям горщик з квітами перебив її .

-Та годі вже!!! Дарма чи що ви там крутилися…

 -Добре,добре. Заспокойся. - приміряючи підняв руку Георг - Можеш іти.

-Отак просто ?!!- на цей раз лютував Герхард. 

-Отак просто.- сказав Георг, вставши перед дулом гвинтівки друга. Офіцер опустив зброю 

-Що передати господарю?

-Що ми обдумаємо його пропозицію.