При плануванні операції, як висловився офіцер , виникла одна проблема - Марині виявилося нічого вдягнути.
-Е…- вичавили від здивування чоловіки , дивлячись один на одного.
-Герхард, на мене навіть не дивися - замахав руками бородач - Я сам в шоці. Розумію театр, балет. Але щоб в трущоби нічого було вдягнути?
-А що вас так дивує ? - запитала вона. - Я тут під видом багатої панночки, в пошуках пригод.
-Ну?- вичавив з себе Герхард.
-Я мала виглядати відповідно.
-А від нас чого хочеш?
-Ох Герхард, Герхард. - зітхнув бородач.
-Щоб ви це оплатили. Як накладні витрати.
Суровий, беземоційний вояка розсміявся. Що , чесно кажучи налякало жінку, та й його другові стало не по собі.
-Мда… Жінки завжди однакові. Георг - з'їзд з нею. Візьми що треба.
Магазини Львова були раді клієнтам. Особливо якщо вони були при грошах. В близь вокзалу, в польському кварталів , осіли найкращі .
Марина з Георгом обговорили свою легенду - пара легковажних багатіїв, які в пошуках розваг вирішили заглянути в дебрі міста.
Наряди вибрали не надто показні, але явно не з дешевих. Марина одягнула сукну. Шкіру облягає ніжна тканина , підкреслюючи її принади.
-Чудово виглядаєш.
Жінка озирнулася. Близько , небезпечно близько, стояв Георг. Хоча й не показаний костюм, але придавав чоловікові певного шарму.
-До виїзду ще є час - сказав він , проводячи пальцями по руці.
Тіло наче струмом пробило. Дихання участилося.
-Знаєш сукно тобі личіть - сказав він проводячи по руці пальцями. Кожен доторк викликав мурахи по тілу. Зачепивши бретельку пальцем , прошепотів на вушко - Так і хочеться з тебе його зняти.
Гаряче дихання чоловіка, наче з середини обпалило жінку. Ні сил , ні бажання чинити опір не було.
І тут показався Герхард. Георг обернувся , і за голову взявся. Він одягнув стару, пошарпану форму , яка менш з тим йому личила. Думка , яка саму ж Марину здивувала.
-Ти в що вирядився?
-А ти наче не бачиш.
-Ну і на що? Ти ж знаєш…
-Ти знаєш мене. До того ж тут це доцільно- розорившийся після війни офіцер, вештається округою. Зараз таких багато.
-З тростиною?
-А зараз мало кульгаючих людей.
-Добре - крізь зуби - Ходимо вже