Помста перевертня
Розділ 7
Спогади минулого покинули дівчину . Вона стояла в камері, проводячи руками по стіні. І тут раптом відкрилися двері
-На вихід. - буркнув наглядач.
-Допит.- зітхнула дівчина.
-Відвідувач. Чоловік до тебе.
Марії коштувало багато сил , аби не видати свого здивування. Заміжня вона не була, і якось не збиралася.
Пройшовши по коридору , завели в кімнату. Там стояв чоловік. Високий , бородатий . На вигляд наче клерк середньої руки.
Але дешевий костюм схилив на ньому мішкувату. До того ж рухи були скуті. Явно було , що не звик він до такого одягу.
А ще Марія готова була заприсягтися , що вже десь його бачила. Але де і коли, не могла згадати.
Доброго дня чоловіче милий…
-Ігор не буде - дещо грубувато обірвав чоловік - Ти свободу хочеш?
-Ну а кому не хочеться?
-Тоді поділишся частиною награбованого.
“ Стерв'ятник” - подумала Марія.
- Тримай - перш ніж вона встигла завершити думку , в її долоню впала маленька ножівка. - Перепиляєш грати , і я буду чекати тебе внизу. Сигнал - три спалах ліхтаря.
-Звідки ти про мене дізнався
-Про затримання злодійки , що обібрала пані Розу уже весь Львів знає.
-Побачення завершилося. - рявкнув охоронець
#513 в Детектив/Трилер
#1522 в Фентезі
#380 в Міське фентезі
Відредаговано: 12.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
