Розділ 6

 Тюрма на Лонцького. Моторошна , страхітлива споруда , що вселяє страх і відчай. Марія, до сьогодні, була тут лише один раз. Дуже, дуже давно. Ще зовсім малою. 

 З тих часів нічого не змінилося. Все ті ж холодні , сурову , безжальні стіни. Все та ж байдужість в кожному кутку. 

 Жінка підійшла до стіни. Доторкнулася пальцями до подряпин , і спогади , наче електричним струмом повернуло в минуле

 Маленька дівчинка, в подертому одязі , боязливо виглядала з за рогу. Вона була налякана , самотня і чужа. 

 Місто її лякало . Забагато людей. Занадто високі , холодні стіни. Забагато галасу і шуму. 

 Дівчинка , до цього дня жила на окраїні міста. Звичні вже трущоби , де загубитися було простіше простого. Але сьогодні щось , вона сама не розуміла що, потягнуло її в центр.

 Розкішні панни в сукнях , солідні чоловіки. Карети. Магазини. Зовсім інший світ. Навіть і не скажеш що поряд жевріють бідняки. 

 Але , ще один прибулець, різонув око. Подертий , латаний плащ, старезний капелюх. От і все що зберегла пам'ять.

-Пане !!!- підбіг злидар до ошатного пана - Дозвольте понести ваше пальто.

-А ну геть звідси!!!

-Як скажете- смиренно відповів він . 

  Дівчинка була зацікавлена. Вона пройшла за злидарем. І як раз побачила як він витрушує гроші з гаманця. Поспішаючи , злодій упустив декілька монет. Дівчинка підхопила їх. 

 Блискучий , гарним орлом . Вона ще не розуміла до кінця цінностей грошей , але розуміла одне - на них можна купити багато хліба , або ж навіть цукерок. Думка про солоденьке, змусила посміхнутися. 

-Ах ти ж злодійка!!!

 Чиясь рука схопила за шиворіт. Дівчина підняла очі , і побачила похилого віку пані. 

-Звідки в тебе такі монети? 

-Я…я…

-Злодійка. А ну пішли. 

-Відпустіть… пустіть…

 Дівчинка пручалася як могла, але не зважаючи на вік на вік , у старої було багато сил і руках. 

 Її закинули в холодне , сире підземелля. Не знаючи що робити , охоплена жахом , і бажанням вийти звідси вона почала дряпати стіні камери. Але дуже швидко здерла пальці.

 Тут вона відчула запах диму.

-Горить - сама до себе сказала дівчина.- Рятуйте!!!

-Так , якщо кричати не будеш.

-А ви хто?

-А тобі не байдуже? Ходімо - кивок на відчинені двері - Якщо звісно хочеш вибратися?

І вона пішла . Пішла в невідомість