Сміх. Короткий, перерізший в зловісну посмішку, збентежив злодійку.
- Що? Невже уб'єш?
- Нащо? Я просто вистрілю. Підніметься галас.
- Добре. Потім завершу. Але ти про це пошкодуєш
Чоловік розвернувся і вийшов.
- Хто б ти не була, але тобі краще у свою кімнату. І забудь що ти мене бачила.
- Так пані. Дякую.- сказала дівчина, відправляючись до себе.
Злодійка поморщилася. Не любила вона виходити крізь двері в щойно пограбованому житлі. Але інших варіантів зараз не було.
Спустившись по сходах, пройшла в ігровий зал. Гості за картярськими столами ,рулетками ставили на кін цілий статок, в компанії чарівних дівчат. Казино “Де Парі” надавало повний спектр послуг.
- Доброго вечора красуня. Працюєш?
“А чом би й ні - пролунала думка- Вибиратися то якось треба. “
- Так пане. Але кімната зайнята подругою.
-Я у виграші. Збираюся до дому.
- Чудово.