Книга 14

Його сусідки Майя й Астрід Оберг, дізнавшись, що він іще декілька днів буде вдома, зобов’язали вигулювати Милашку. Він не був проти цієї ідеї. Адже для нього, психолога-криміналіста Ельсінора Берадзе, дівчатка стали родиною. А в родинах не церемоняться.

Милашка, біле цуценя-болонка, – лагідна, активна й хоробра собачка. Вона сміливо гарчить на дорослих собак і не тікає від котів. Навіть сірий смугастий кіт Коеф, котрий жив із сусідом з першого поверху будинку на Свеавеген, не міг налякати Милашку.

Завдяки регулярним ранковим і вечірнім прогулянкам Ельсінор повернувся у форму, а заодно вивчив режим життя своїх сусідів. Ось і нині, вигулюючи цуценя, він зустрівся з літньою парою, яка жила прямо під ним, без відома котрих одного разу в їхній квартирі, поки вони були в подорожі, зняли порнушку з відомим співаком; потім привітався з господарем того самого кота Коефа, чоловік виходив із Систембулагета, магазину, який торгував алкоголем; побачив дівчину Аміну, котра підробляла тим, що вигулювала чужих собак. Наскільки Ельсінор знав, вона не жила на Свеавеген: надто вже висока тут платня за квартиру. Дівча працювало на тутешніх мешканців.

Зараз Аміна йшла з тер’єром Моллі й хлопчиком шістьох років на ймення Зоран. Напевно, батьки не встигли забрати дитину з початкової школи й попросили Аміну зробити це. Дівчина з дитиною йшла до останнього під’їзду будинку, коли мимо них із сиреною промчалися дві поліційні машини. Берадзе простежив поглядом за біло-блакитними автомобілями. З одного із них вийшли його знайомі Уве Ліндберг та Ульріка Ульсон. Вслід за ними плентався Метью Оланд, юний напарник Ульріки.

Іще через мить біля під’їзду зупинився чорний мікроавтобус із криміналістами. Ельсінор з-поміж них побачив Рут Еклунд у незмінній довгій спідниці й жакеті, з’ява котрої означала тільки одне: в будинку мертвий. Криміналісти, не поспішаючи, натягнули на себе білі захисні костюми, на руки – сині латексні пальчатка й увійшли в під’їзд слідом за Уве та Ульрікою.  

Біля машин зібралися роззяви. Метью Оланд почав опитування сусідів. Ельсінор Берадзе обійшов будинок іще раз і знову повернувся до під’їзду, саме в ту мить, коли виносили тіло в чорному мішку-чохлі. Недалеко стояла жінка, до неї тиснувся, мовби ховаючись від негараздів, маленький Зоран. За два кроки від них стояла Аміна. Її обличчя нічого не висловлювало. Вона лишень скоса подивлялася на телефон, звіряючи час. Їй давно пора йти додому.

– А я й не знав, що у Драгани Трайкович є чоловік, – прокоментував той самий сусід із випивкою з «Систембулагета».

– Її так звуть? – перепитав Берадзе.

– Так. Емігрантка із Сербії. Хлопчик, до речі, – її онук. Батьки загинули кілька років тому в автоаварії.

– Яка нещасна родина! – прокоментував Ельсінор.

– Що сказати… Всі ми будемо там, – побрів додому хазяїн Коефа.

Берадзе теж пішов до себе. Не треба мати премудру голову, аби знати, що після трудової зміни Уве Ліндберг зайде до нього й викладе все, як на духу. А потім повідомить, що голодний, як вовк, і почне шнарити по холодильнику.

А холодильник в Ельсінора був майже порожнім, позаяк їв він небагато, а коли йшов за покупками, то робив акцент лише на чотирьох продуктах. Він неодмінно купляв молоко і пластівці для Астрід: у дні, коли вона сварилася із сестрою, приходила до нього, насипала миску пластівців і дивилася мультфільми. Купляв каву: напій, без котрого неможливо починати день. І купляв віскі: основний елемент затишних вечорів із книгою, коли за вікном скандинавська осінь надто рано гонить сонце геть.

– Я бачила Ліндберга, – зайшовши до нього за собакою, почала розмову Астрід, яка повернулася зі школи. Вона хотіла щось іще додати, але в цей час їй прийшло повідомлення. Обличчя дівчини осяялось усмішкою. І вона пішла у свою квартиру, не відриваючи погляд від екрана гаджета. Милашка побігла за хазяйкою.

Астрід одинадцять років. А у Швеції підлітки закохуються рано, й секс приходить у їх життя теж рано. Тринадцять років – середньостатистичний вік початку статевого життя. Чи встигла Майя поговорити із сестрою «про маточки й тичинки», чи, поглинута своїм бізнесом, забула обговорити з нею ці теми? Що саме розповідають дітям у школі? Наскільки розвинута сексуальна освіта у шведській школі?

Берадзе цього не знав. Але він розумів, що хоча він і не має права говорити з Астрід на ці теми, на випадок проблем він стане одним із тих людей, кому ці проблеми доведеться розплутувати.

Врешті, втомившись думати про прийдешні неприємності й вибирати через додаток страви на вечерю, він замовив звичну тайську кухню. Уве любить турецьку, кебаб із картоплею фрі й шаурму, але Ельсінор віддавав перевагу тайській їжі за гостроту та більшу кількість овочів.

«Потерпить» – вирішив чоловік, оформив замовлення і пішов у залу. Залишалось небагато часу, й він хотів зайнятися комплексом стандартних вправ, до яких звик іще з дитинства, коли вчився хевсурському фехтуванню, котре було частиною бойового мистецтва хрідолі. Він зняв шаблю зі стіни й почав повільно рухатися. Через поранення не міг сильно напружуватися, але й втрачати навички не хотів. Тому зараз його рухи нагадували радше ритуальні, аніж бойові.

Шаблю він обхопив усіма пальцями, удари наносив рухами кисті. Разом із тим стрибкоподібні дрібні кроки, характерні цьому виду фехтування, дозволили йому маневрувати в тісному просторі квартири не гірше, ніж на вузьких гірських стежках. Він так захопився, що, здавалось, почув звук гірських струмків і пориви вітру. Із забуття його вивів телефонний дзвінок. Ламаною англійською доставник повідомив, що його замовлення прибуло.